Випишіть із поданих речень синоніми, антоніми, омоніми, пароніми.

1) Думи мої, думи мої, квіти мої діти.

Виростав вас, доглядав вас. Де ж мені вас діти?

(Т. Шевченко)

2) Невідомо, не раховано скільки люду там поховано,

Невідомо, не помічено, скільки вбито й покалічено.

(Д. Павличко)

3) Ще музикою крила марить

Ще тужить нуртом ефіру

Ще дрижить нутром музика

Несе йому в офіру кирилицю до каламаря...

(І. Калинець)

4) Поезії ясне світло, з тобою жить, тебе любить.

Понад сто років ти світило і будеш вічно з нами жить!

(П. Тичина)

5) У графа профіль — як у грифа...

(Л. Костенко)

6) Ой ви, ручки, ви спрацьовані,

А за що ж ви тут поховані?!

Ой ви, ручки, ви змозолені,

А за що ж ви ще й поколені?!

(Д. Павличко)

7) Прощай, прощай чужа мені людино!

Ще не було ріднішого, як ти,

Оце і є той випадок єдиний,

Коли найбільша мужність — утекти.

(Л. Костенко)

8) За городом качки пливуть, каченята прячуть.

Вбогі дівки заміж ідуть, а багаті плачуть.

(Народна пісня)

9) Скажи мені правду, мій добрий козаче,

Що діяти серцю, коли заболить?

Як серце застогне і гірко заплаче,

Як дуже без щастя воно защемить?

(Народна пісня)

Весна - прекрасна та чарівна пора року. Усе навкруги пробуджується від зимової сплячки. З'являються бруньки на деревах, пробиваються крізь землю перші весняні квіти, веселіше усміхається сонечко на небі... Та найбільшим дивом та справжнім святом є приліт птахів із теплих країв. Кожного дня ми з нетерпінням поглядаємо на небо, сподіваючись побачити лелек, шпаків, жайворонків, ластівок...Чекають повернення додому пернатих друзів і учні Вовчатицької школи. Традиційно кожного року тут проходить акція, приурочена зустрічі птахів. Під час цієї акції учні під керівництвом учителя біології Ірини Антонівни Добуш готують різні заходи, присвячені птахам.Цього року учні виготовляли шпаківні. Розвісили їх і біля рідної школи, і в ліску ще 18 березня. Всі завзято працювали, аби зробити будиночки для шпаків затишними та надійними. Учні взяли участь і у конкурсі «Правдивий світ птахів». Готуючись до цього заходу вони вивчали поведінку птахів, з'ясовували небезпеки, які виникають під час їх міграції, писали прозові та поетичні твори, робили фотографії. Як наслідок, чимало учнів Вовчатицької школи стали переможцями обласного етапу конкурсу «Правдивий світ птахів».Та особливо запам'яталось свято «День зустрічі птахів», яке відбулося 9 квітня. Метою цього заходу було поповнення знань учнів про птахів у природі і в житті людини, про природоохоронну діяльність, розвиток пізнавальних інтересів, виховання бажання допомагати птахам, ставитися до пернатих друзів бережливо, формування основ екологічної свідомості і культури, ознайомлення з давніми народними звичаями зустрічі весни та птахів.У залі, прикрашеному дитячими малюнками із зображенням птахів та яскравими плакатами, зібралося багато глядачів. Це і школярі, і вчителі, і батьки. Усі із захоплення гали за юними акторами, які разом із вчителем біології І.А. Добуш підготували чудове святкове дійство. Звучали пісні, вірші, легенди, прислів'я, приказки, загадки та змістовні розповіді про птахів.Звичайно, такі заходи надовго запам'ятовують школярі, вони розуміють, що природа - наша мати, а пташки - наші пернаті друзі, про яких треба дбати, яких слід оберігати.

У проміннях сонця ніжних,
Край веселого струмка,
Білий, росяний підсніжник
Раптом блиснув з-під листка.
Отакий малий неначе,
Ледь прокинувся од сну.
Тихий - тихий, а одначе,
Він приніс до нас весну.

Всі підсніжники (незалежно від будь-яких особливостей!) внесені до Червоної книги України. Всі види мають по три білі пелюстки, які оточують білу з зеленою плямою оцвітину. (Торгівці розказують, що п’ятилисточкові підсніжники охороняються, а трилисточкові – ні. Роз’яснюємо: Це неправда, бо підсніжників із п`ятьма пелюстками не існує!!). Підсніжниками торгують з грудня по квітень, букети часто огорнуті великими зеленими листками плюща, рослини із п’ятикутними вкритими восковим нальотом листками.

            Підсніжники не тільки провісники весни, а й гарні декоративні й польові квіти. Ця краса не лише спонукає до почуття прекрасного, а навпаки, є

об'єктом наживи. Масове цвітіння підсніжників - захоплююче видовище. Земля у весняному лісі ніби вкривається тонкою мереживною білою скатертиною, зітканою з безліч дзвоникоподібних сніжнобілих квіточок.

Одна із легенд оповідає, що в той час, коли перші люди були вигнані з раю, ішов сніг. Єва дуже змерзла. Щоб зігріти її і подати надію на кращі часи, декілька ажурних сніжинок перетворились у ніжні, чарівні квітки підсніжника. Так вони і залишились у народі символом надії, тепла і краси.

 

 

Теперь ещё один вариант!

 

 Закінчувалися суворі морози, на всьому відчувався подих весни. У лісі вже розтанули останні острівці снігу. Під весняними променями сонця запарувала земля. Сонячні зайчики заграли на галявині, вони наче хочуть розповісти всьому живому в лісі, що час прокидатися.

Цінна окраса наших лісів і дібров — конвалія. її ніжні пахучі дзвіночки втілюють у собі радощі весни. Вона є однією з улюблених ранніх квітів. А скільки казок, легенд, повір'їв та міфів складено про цю чарівну квітку!

А онде між деревами під першим сонячним промінчиками з'явилися проліски. Вони були зовсім маленькі і тендітні. Вперто і наполегливо пробивали вони товстий килим торішнього листя. Ніжні блакиті пелюстки, наче усміхаючись, тягнулись до сонечка. Від їхньої блакиті в лісі затишно і тепло. Квіти були такі ніжні, що навіть шкода було їх зривати.