На вулиці стояла казкова погода. Вчора пройшов лапатий сніг і навкруги все стало білим. Наш став, біля будиночка, сковала товстим льодом жартівниці-Зима. На ковзанці зібралося чимало дітей. Вони спішили першими проїхати таким довгоочікуваним льодом. Сусідські діти, котрі нещодавно переїхали жити в будинок поруч, вишйли також прокататися. Ми познайомилися, то були братик та сестричка. Разом з собою вони взяли свого собаку, Рекса. ВІн любив бавитися з дітьми і бігав за кожним хто їхав ковзанкою. Усі навколо звертали на нього увагу. Рекс невтомно бігав та подекуди гавкав, ніби хотів сказати:"Скоріше, мені так це подобається!" Накатавшись досхочу, діти почали розходитися по домівках. Рексу так не хотілося повертатися додому, що здавалося його повернення додому було найтяжчим за все. Він сумно поглядав на ковзанку. Братик та сестричка пообіцяли вийти на прогулянку наступного дня, взявши з собою Рекса.
