«Пам’ять ( іменник) кожної(прикметник) людини (іменник) працює (дієслово)по-своєму(прислівник). Не тільки(прислівник) краще(прислівник) чи(сполучник) гірше(прислівник), а (сполучник)саме по-своєму(цілий прислівник), у (прислівник )залежності(іменник) від її(займенник) індивідуальних(прикметник) особливостей(іменник). У (прислівник)сучасній(прикметник) психології(іменник) визначають (дієслово)такі її(займенник) три(числівник) види(іменник): образну(прикметник), емоційну(прикметник) та(сполучник) логічну(прикметник).
Образна (прикметник)пам’ять (іменник)зберігає (дієслово)запахи (іменник)моря іменник)й(сполучник) диму(іменник), смак (іменник)хліба (іменник)й(сполучник) цукерок(іменник), обриси (іменник)гір(іменник) і (сполучник)зліт(іменник) літака,(іменник) м’якість(іменник) вати(іменник) й(сполучник) холод(іменник) металу(іменник), колючість( іменник) шипів( іменник )і (сполучник) тепло (іменник)рукостискання(іменник).»
Объяснение:
ответ справа от слова в скобках
Відповідь:
Я би визначила настрій цієї пейзажної замальовки як зачаровано-умиротворений. Поезія нагадує акварельку - легку, повітряну, проте яскраву: все свіже, "все блищить", "день такий полив'яний", "блискавки ... в траві", "мокрі ниви". У природі спокій і рівновага. Все настільки гарне й живе, що сприймається як казка: "дідок старесенький, кропив'яний,
блискавки визбирує", "струшується сад, як парасолька", "корів розсипана квасолька доганяє хмари". Замилування природою, крім цих казкових метафоричних образів, перадає і зменшувано-пестлива лексика: дідок, парасолька. квасолька. Чарівна картина природи наче повертає ліричного героя в дитинство з його безпосередністю, емоційністю, здатністю вірити в диво і бачити світ, у якому " і люди як нові".
Пояснення:
