Списати речення, поставити розділові знаки, вказати, чим ускладнене речення .
1. Того можливо не знайду я слова щоб наш прекрасний оспівати світ.
2. Понеси мене на крилах радосте моя де на пагорбах і схилах сонця течія.
3. Слався від краю до краю Вітчизно квітни садами піснями лунай.
4. Я полем ішов і зеленим узліссям і лугом.
5. І цвіт і грім і дощ і град я серцем спраглим все приємлю.
6. Згадка про рідну землю завжди і в щасті і в горі і в хвилини сумнівів супроводить нас.
7. Хай милі друзі вам щастить у дружбі вірній в праці мирній.
8. Як ми вже знаємо по дорозі з Харкова Гребінка зупинився в Кременчуці.
2. Зробити повний синтаксичний розбір речення, зверху написати вид головних і другорядних членів речення. ( ів)
1. Я прощаюся нині з тобою, рідна хато моя, назавжди.
2. В поле виходжу і, здається, бачу і цвіт очей, і посмішку гарячу.

3. Складіть і запишіть по два речення, щоб в одному випадку вони були вставними, а в іншому членами речення.

​

Коли я замислююсь над сенсом життя, то завжди радію тому, що я існую, що поруч є найдорожчі мені люди, що мені дано милуватися красою навколишнього світу і відкривати цей світ для себе.Водночас приходить відчуття великої відповідальності за цей світ і гордості від усвідомлення того, що ти людина.Але в саме поняття «бути людиною» кожний вкладає своє значення. І, більшою мірою, саме це значення впливає на дії і вчинки, а іноді, і на хід самого життя.У моєму розумінні, бути людиною — це значить виховати в собі високі моральні якості.Простеживши історичний шлях людства, розумієш, що в основі кожного суспільства завжди лежала певна мораль, якою керувались люди. Десять заповідей Христових — це теж мораль, мораль гуманна. Але на світі було стільки антигуманних устроїв, що це наводить жах.Але я переконуюсь в тому, що у кожної людини є своя мораль. І саме від неї залежить, якою буде людина.Мені в світі поталанило на гарних людей. І мої вихователі в дитячому садку, і мої учителі, і, перш за все, мої батьки — це люди, з яких я беру приклад. Усі вони вплинули на мою вихованість і ерудицію, власне кажучи, вони вплинули на мій характер, навчили чуйному ставленню до інших людей. Але замало бути чемним і доброзичливим для того, щоб усі навколо вважали тебе людиною з великої літери. Безумовно, не всім дано стати видатними і всесвітньовідомими людьми. Але кожний може стати людиною, яку поважають.Я гадаю, що справжня людина — це хороший друг, здатний прийти на до визволити з біди і не заздрити щастю інших людей. Це хороший син чи донька, здатні забезпечити своїм батькам спокійну старість.Хороша людина створить хорошу сім'ю і буде прикладом для своїх дітей.І, безумовно, такі шкідливі звички, як алкоголь і наркоманія, ніколи не уживаються з поняттям хорошої людини. А я вважаю, що бути людиною — це значить бути хорошою людиною. Не можна брати приклад із тих, хто добре ставиться тільки до своєї сім'ї, тільки до своїх друзів, але зневажає інших людей. Людина за будь-яких обставин має залишатися людиною: і у ставленні до інших людей (сусідів, співробітників, просто перехожих), і у ставленні до природи, і у ставленні до свого міста, своєї держави, свого народу.Я шаную людей щирих, у яких і помисли, і вчинки викликають повагу. Але в житті буває навпаки: на роботі — передовий виробничник, а вдома — деспот, який тероризує всю сім'ю; у школі — сумлінний учень, а вдома — ледар, який ложки за собою не помиє.А ще однією рисою, яку я не вибачаю людям, є зрада. Ця риса і у великому, і у малому мені огидна. Зрада несумісна з поняттям «бути людиною».Я повсякчас намагаюсь стежити за тим, щоб не довелося соромитись своїх помислів і своїх вчинків. Мене надихає вислів А. П. Чехова: «У людині все має бути прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа, і помисли...» 

.

Объяснение:

I так менi хочеться пiти в лiсову далечiнь, побачити з якогось незнайомого берега отих, наче зi срiбла вилитих, лебедiв, подивитись на їхнi спiвучi крила, що в теплому iрiю захопили весну та й принесли нам.

— Що, що, надзигльований? — мов сiро-блакитнавi, побризканi росою безсмертники, оживають старi очi.  

Нижче, лiворуч, був рай, обнесений товстелезним кам'яним муром.  

В його очах, обведених тiнями голоду, з'явилася давня усмiшка життєлюба, а в моїх — сльоза...

Веселi й забрьоханi, входимо в лiс.