Обведіть кружечком номери речень, які є безсполучниковими.

1. До мене мрія підійшла, поклала руку ніжно-ніжно (О. Олесь). 2. Сповзали сутінки, осінній вечір надходив несподівано і рано (Ю. Збанацький). 3. По цих непролазних пущах, можливо, ніколи не ступала людська нога (М. Коцюбинський). 4. Акації стояли в цвіту, заквітчані безліччю білих китиць (І. Нечуй-Левицький). 5. Горить жоржини цвіт прощальною красою, над садом золотим курличуть журавлі (В. Сосюра). 6. Ідуть дощі, холодні осінні тумани клубочаться угорі і спускають на землю свої довгі коси (М. Коцюбинський). 7. Тільки яри та провалля, повні пітьми, туману й холоду, грізно чорніли геть навкруги (М. Коцюбинський). 8. Заглядає в шибу казка сивими очима, материнська добра ласка в неї за плечима (В. Симоненко). 9. За горами гори, хмарою повиті, засіяні горем, кровію политі (Т. Шевченко). 10. Кричать сови, спить діброва, зіроньки сіяють (Т. Шевченко). 11. Було ще рано; сині роси зблискували на травах; сонце заспане купалось на левадах (І. Цюпа). 12. Степ, струснувши з себе росу та зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором (Панас Мирний). 13. Знову осінь над гаями, жовтий лист сади встеля (Т. Масенко). 14. Здоровенний дуб розлігся, розширився своїм кострубатим гіллям, так що аж темно під ним (М. Коцюбинський). 15. Поклала мати коло хати маленьких діточок своїх, сама заснула коло їх (Т. Шевченко). 16. Вкусиш гіркого — пізнаєш ціну солодкого (Нар. творчість).