ДУЖЕ ТЕРМІНОВО!До ть виконати,дві вправи з укр.м 8 клас ВІДОКРЕМЛЕННЯ

Вправа 217. Переробіть речення так, щоб невідокремлені означення стали відокремленими і навпаки. Підкресліть їх і вкажіть, яке речення у вас утворилося.

1. Місто, осяяне сонцем літнього дня, миготіло всіма барвами. 2. Вмиті сльозами сині очі виблискували волошковим квітом – чисті, непорочні й по-дитячому довірливі. 3. Серпневі ночі, настояні на сизих отавах і туманах, дихають пахощами зрілого літа. 4. Оточений величезним парком палац стояв на високій горі, внизу голубіли озера й ставки, а далі мерехтів Дніпро. 5. Біла полотняна сорочка з вишитими рукавами облягала дівчину – високу, ставну й повногруду. 6. Над морем злітали чайки, шугали в голубому мареві білими крильми, схожі на трепетні сторінки, вихоплені з якоїсь книги чи власної пам’яті. 7. Зрідка зустрічалися низькорослі дубки, кучерявилася чіпка, унизана оранжевими ягодами шипшина (І. Ц.). 8. І знову насувала віхола, густа, лапата і тепла (А. Хор.). 9. Сонце сідало за гору, густо порослу золотим дроком і маслинами (Б. Янч.).

Вправа 230 Запишіть речення, розставляючи потрібні розділові знаки. Підкресліть відокремлені прикладки. З'ясуйте, у яких реченнях доцільно вжити тире.

Прибув мій канівський земляк Середа на ім’я Петро. (Г. Косинок) Дружина Платона Симиренка Софія за походженням французька дворянка швидко перейняла козацькі звичаї родини, охоче спілкувалася українською мовою. (Л. Мацько) Із Любечем давньоруським містом пов’язані долі багатьох руських князів Олега, Ярослава Володимировича. (М. Тищенко) Особливо вразила і запам’яталася всім художня композиція Сашка Довженка «Святки» поетична розповідь про народні новорічні торжества. (С. Плачинда). Ми підемо понад берегом річки Ташлик тобто Кам’янки по-нашому (І. Ц.). Валентин Сорока і Борис Серга жили на Подолі низинному районі Полтави, що збігав з південного схилу білими будинками на луки (О. Г.). З іншої стіни до нього всміхалася Соня юна студентка художнього інституту, з якою познайомився у Седневі, в Будинку творчості. В таку бурю навіть білі ведмеді одвічні бродяги полярних крижин не одважувалися вирушати в мандри (М. Тр.). Вогняним смерчем прокотилися половці понад середнім Посуллям, попалили села, спустошили їх дощенту і врешті обложили Дмитрів чимале городище, розташоване на рубежі Переяславської і Новгородської земель (В. Мал.).

1) А (частка) справжня (прикметник) слава (іменник) – це (частка) прекрасна (прикметник) жінка (іменник), що (займенник) на (прийменник) могилу (іменник) квіти (іменник) принесе (дієслово).

(Речення складне, складнопідрядне, розповідне, неокличне: 1) двоскладне, поширене, повне, неускладнене; 2) двоскладне, поширене, повне, неускладнене).

справжня підкреслити хвилястою лінією;

слава – однією лінією;

прекрасна – хвилястою лінією;

це жінка – двома лініями;

що – однією лінією;

на могилу – пунктиром з крапкою;

квіти – пунктиром;

принесе – двома лініями.

[ ], (що...). – означальне.

|___↑

яка?

2) Хоч (сполучник) і (частка) нерідний (прикметник) батько (іменник), проте (сполучник) душевно (прислівник) до (прийменник) мене (займенник) ставиться (дієслово).

(Речення складне, складнопідрядне, розповідне, неокличне: 1) двоскладне, поширене, неповне, неускладнене; 2) двоскладне, поширене, неповне, неускладнене).

нерідний батько підкреслити двома лініями;

душевно – пунктиром з крапкою;

до мене – пунктиром;

ставиться – двома лініями.

(Хоч...), [проте... ]. – обставинне допусту.

↑|

незважаючи

на що?

3) Батько (іменник) завжди (прислівник) намагався (дієслово) тримати (дієслово) мене (займенник) у (прийменник) чорному (прикметник) тілi (іменник), тому (сполучник) я (займенник) і (частка) сам (прислівник) виріс (дієслово) вимогливим (прикметник), люблю (дієслово) дисципліну (іменник).

(Речення складне, складнопідрядне, розповідне, неокличне: 1) двоскладне, поширене, повне, неускладнене; 2) двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними присудками).

Батько підкреслити однією лінією;

завжди – пунктиром з крапкою;

намагався тримати у чорному тілi – двома лініями;

мене – пунктиром;

я – однією лінією;

сам – пунктиром з крапкою;

виріс вимогливим – двома лініями;

люблю – двома лініями;

дисципліну – пунктиром.

[ ], (тому...). – обставинне мети.

|↑

навіщо?

1) Минувщину вивчавши, зрозумів красу подій, що сталися допіру.

[ ], (що...). – означальне.

|↑

яких?

2) На небі збиралися великі хмари, так що можна було сподіватися дощу.

[ ], (так що...). – обставинне наслідку.

|↑

і що?

(дурнувате питання, зате працює)

3) У хаті повиднішало так, що на стелі стало чітко видно сині плями.

[ так...], (що...). – обставинне міри й ступеня.

|↑

наскільки?

4) На сході сонця вже займалось полумʼя, ніби воно було напоготові спалахнуть і запалити на весь світ.

[ ], (ніби...). – обставинне порівняння.

|↑

подібно до

чого?

5) Подай душі убогій силу, щоб огненно заговорила.

[ ], (щоб...). – обставинне мети.

|↑

навіщо?

6) Настоялось повітрʼя по медах. Здається, що пройшла медова злива.

[ ], (що...). – зʼясувальне.

|↑

що?