Завдання 1
Поділені рискою слова перепишіть разом, окремо чи через дефіс.
пішов/би перший
немов/би на продаж
як/небудь заїду
економимо чи/мало
тільки/що прокинулась

Завдання 2
Знайдіть і виправте у реченнях помилки.
Від маленького фантазера Ясона з її дитинства у ньому хіба що лишилися блакитні очі та білявий чубчик, що стирчав также смішно й задерикувато, як і раніше. (Валентин Чемерис “Ольвія”.)
I що воно ото буває за таке iнодi з людьми, що з хорошого геройського хлопця робиться казна що, бурякова гичка… (Всеволод Нестайко “Тореадори з Васюківки”.)
Щождо інших предметів, то я дивився на них, як на кару господню, наслану нам невідомо за які гріхи. (Анатолій Дімаров “На коні й під конем”.)
Погоня таки-наздогнала їх, але Богдан, кілька разів крутнувши своїм важезним гатилом, одного вибив із сідла, другому посадив коня на круп, а решта — троє — відмовилася битись і повернула назад. (Іван Білик “Меч Арея”.)
А зрештою, завжди можна сказати, що нас затримало невеличке практичне заняття з того-ж-таки предмету… (Марина Соколян “Кодло”.)

- Привіт! Ну як твоє життя?

- Привіт-привіт! Да все впринципі добре. Ось в університет постепив, на історичний факультет. Важко. А стипендію отримувати хочеться... Мушу старатися. А ти кудись поступив?

- Я на фізико-матиматичний. Дуже важко. Чужі люди. А як було в школі..

- О так! Я з тобою згоден!

- Там всі любили, допомагали...

- Ось і посчалося наше доросле життя.

- Напевно.

- Тут кожен за себе. Всі хочуть бути кращими, не кожен хоче старатися.

- І їм це з рук не сходить. Не ходив на пари чи на семінари - отримав пару.

- Деякі кадри ще й викладачів не знаю.

- Пфф... деякі не можуть сформулювати назву предмету.

- Так... ніколи не забуду рідну школу!

- Точно! В Будь-яку вільну хвилинку буду тако ж  забігати, сумую навіть за вчителями! :)

Відповідь:

Якось я ввечері довго перелистував сторінки атласу моєї рідної країни - України. Коли я ліг спати, мені наснився чудовий сон: у мене немов виросли величезні крила і я літав як птах. Я облетів всю Україну і побачив безліч чудових місць. Я літав над соборами Києва і замками  Кам’янець-Подільського – міста, що зберегло дух середньовіччя. Я милувався старим центром міста Лева. Я відвідав Ужгород, Суми, Ровно, Полтаву та багато інших міст, побачив багато пам'яток історії та культури.

А ще я помилувався природою мого рідного краю - різноманітною, але завжди прекрасною. Я літав над степами Приазов'я та Карпатськими горами, над широкими ланами та густими лісами. Я зрозумів, що моя країна - найгарніша у світі, бо це - моя Батьківщина.

Пояснення: