Прочитати текст. Виконати завдання до тексту.
НАШ КЛАС
Наша школа — найкраща в містечку. Не думайте, що я хвастаюсь, — справді найкраща. Вона зовсім нова-новісінька, її ж тільки цього літа збудували. Вона має два поверхи, вікна в ній величезні та світлі, а коридор такий широкий, що хоч би й десятеро школярів стали в шеренгу й отак побігли, і то б ніхто за стіну не зачепився. Як підеш ти коридором, то з обох боків побачиш двері й двері, — багато дверей. То все — класи. А на другому поверсі вчительська кімната, кабінет директора, фізкультурний зал і в самому кутку, праворуч, — наш клас. Еге ж, з усіх класів тільки наш четвертий «А» на другому поверсі. Я ніскілечки не хвастаюсь, наш класний керівник Захар Іванович так і сказав: — Діти, пам’ятайте, наш клас помістили недалечко від директорського кабінету, бо всі вчителі певні, що четвертий «А» буде найбільш дисциплінований і не заважатиме працювати. (О. Донченко).
Знайти та виписати в тексті числівники. З’ясувати, як вони утворен складні, складені), яку синтаксичну роль виконують у реченні.

Кожен день ми ставимо перед собою якісь цілі, та намагаємося їх досягти. Ось вчора я сказав собі, що буду ходити на тренування до басейну 3 рази на тиждень, а раніше, що обов’язково запишуся на заняття по фортепіано. Ще я хочу мати ів з математики та навчитися кататися на ковзанах. Але як кажуть у народі «Хотіти не шкідливо!» .
Як часто ми не досягаємо цілей, які ставимо перед собою? І що ж нам заважає їх досягати? Невпевненість у собі, лінь, слабка сила волі, характер, навколишні обставини?
Насправді, існує багато різних причин, але найчастіше ми використовуємо їх скоріш для своїх же відговірок перед самими собою, а не для аналізування ситуації. Тому пропоную розглянути декілька практичних порад, які чітко кажуть, що потрібно робити.
Перед собою потрібно ставити цілі, які ти можеш реально досягти, тобто ти сам віриш в те, що ти це зробиш, бо знаєш, що саме потрібно зробити. Наприклад, сказати собі: «Сьогодні я відпрацюю пенальті, а завтра попрацюю над грою в пас та прискоренням» – це набагато більше для досягнення цілі, ніж просто сказати «Я хочу добре грати у футбол» .
Тим паче реалістичних та конкретних цілей легше дотримуватися, тому що ти бачиш рамки свого завдання і можеш точно відповісти на питання: «Чи зробив я сьогодні все для того, щоб наблизитися до своєї мети? »
Для результату потрібен час. Для того щоб відчути якісь зміни потрібен час. Можливо це займе кілька місяців, а може і більше. Це тому що нашому мозку потрібен час для того, щоб звикнути до нової ідеї чи плану для досягнення цілі та й швидкі результати бувають дуже рідко. Потрібно запастися терпінням та просто працювати та отримувати від цього задоволення.
Повторюй ціль. Повторюй свою мету кожного ранку для того, щоб нагадати собі, чого ти хочеш, і що повинен робити. Кожен раз коли ти повторюєш про себе чи вголос свою мету, ти заставляєш свій мозок та підсвідомість зосереджуватися на ній та шукати шляхи для її досягнення.
Ти робиш це лише для себе. Мотивацію для досягнення цілі ти повинен знайти в собі. Тобто ти повинен знати, що ти робиш щось тому що ти цього хочеш, а не тому що хочеш комусь догодити. Буде важко залишатися мотивованим, якщо ти знаєш, що ти повинен робити щось, щоб комусь догодити.
Перешкоди не означають поразки. Помилки – це невід’ємна частина шляху до мети. На помилках та невдачах потрібно вчитися та шукати нові шляхи. Невдачі бувають у кожного і лише від тебе залежить чи зупинить це тебе на шляху до досягнення результату. Тому пам’ятай всі помиляються, але це не означає поразки, тому повертайся до роботи та роби все можливе, для того, щоб досягти своєї мети.
Отож не стій дій! Успіхів тобі!

1 - В

2 - Б

3 - Г

4 - Б

Объяснение:

1 - Відносні прикметники позначають ознаку предмета через від­ношення до інших предметів або явищ: дерев'яний стіл, золотий перстень (до матеріалу), зимовий ранок, тижневий термін (до часу), міські вулиці, прибережна трава (до місця).

2 - падіння, злети, поразки, перемоги - однорідні підмети; були - присудок; та - сполучник - службова частина мови не є членом речення

3 - ми вчимося - це граматична основа - підмет та присудок

4 - У називних реченнях головний член стверджує наявність предметів чи явищ і виражається іменником у формі називного відмінка (Світлая, дивная ніч (Г. Чупринка)). Називні речення вимовляються з інтонацією повідомлення. Від інших типів односкладних речень вони відрізняються тим, що в них немає і не може бути дієслова. Тому в називних реченнях зазвичай відсутня вказівка на час дії або вона зрозуміла лише зі змісту речення.

Такі речення можуть поширюватися означеннями й додатками, але не обставинами (Глибокі борозни літ (М. Хвильовий)), оскільки обставина передбачає наявність дієслова-присудка. Інколи називні речення можуть починатися вказівними частками ось, от, он (Ось і Каховка (О. Довженко)).

варіант Г теж називні речення, але їх 2, а в завданні написано називне речення - в однині