Прислівник
1.Знайти рядок, у якому всі слова – прислівники:
А) якнайкраще, раз у раз, весело, недаремно;
Б) вірно, думаючи, доволі, по-нашому;
В) правдиво, двоє, позавчора, раненько;
Г) швидко, верхи, зненацька, коротка.
2 Визначити рядок, у якому вжито прислівники місця дії:
А) наперекір, тут, подекуди, як-небудь;
Б) надвоє, абияк, спересердя, звідусіль ;
В) вголос, швидко, відтепер, зненацька;
Г) наліво, неподалеку, близько, праворуч.
3 Визначити рядок, у якому всі прислівники належать до означальних:
А) увечері, догори, вночі, поволі;
Б) удень, скраю, пообіч, наяву;
В) високо, гарно, дорого, втрьох ;
Г) напам’ять, знизу, впоперек, навпіл.
4 Визначити, у прислівниках якого рядка при творенн форми вищого і найвищого
ступеня порівняння відбувається чергування:
А) ніжно, ясно Б) довго, вузько; В) чітко, весело; Г) швидко, мудро.
5 Визначити рядок, у якому всі прислівники належать до обставинних:
А) узимку, зрання, навмання, довго; Б) день у день, вільно, на щастя, по-заячи;
В) с абияк, радісно, колективно; Г) десь, щоліта, колись, згори.
6.Установити відповідність між прислівниками та х творення:
1) префіксально-суфіксальний
А) недавно
2) префіксальний
Б) весною
3) суфіксальний
В) по-українському
4) складання слів
Г) байдуже
5) злиття основ
Д) сьогодні
6) перехід іменника в прислівник
Е) мимохідь
7.Установити відповідність між прислівниками і ступенями порівняння форма вищого ступеня порівняння
А) найдовше
2) складена форма вищого ступеня порівняння
Б) найбільш довго форма найвищого ступеня порівняння
В) менш довго
4) складена форма найвищого ступеня порівняння
Г) довше
8 Утворити ступені порівняння прислівника близько форма вищого ступеня порівняння форма найвищого ступеня порівняння;
3) складена форма вищого ступеня порівняння;
4) складена форма найвищого ступеня порівняння.
9 Утворити словотвірний ланцюжок прислівника по-людськи.
10.Виписати прислівники, зробити їх морфологічний розбір:
І, до вікна припавши мимохідь,
Я подумки, підносячи під очі,
Як письмена старих тисячоліть,
Читав клинопис нинішньої ночі (І. Гнатюк)

Здавалося б, творити добро й робити добрі справи та вчинки простіше  простіше простого. Адже це не вимагає від людини жодних надприродних зусиль. Усього навсього необхідно лише слідувати за велінням свого серця і, роблячи щось хороше, думати про те, як приємно це буде для іншої людини.На мою думку, доброта є однією з головних рис людини. Коли ми робимо добро іншим, то відчуваємо тепло та радість в душі, стає легко і дуже добре на серці. У кожної людини безперечно своє власне уявлення про добро. На жаль, більшість людей вважають, що добро потрібно робити тільки тим людям, які це можуть оцінити та відповісти тим же.У сучасному світі добро іноді сприймають за наївність та недалекість, але насправді це вміння, якому часто доводиться довго та старанно навчатися. Я вважаю, що справжнє добро ллється з самої душі. Творити добро не так складно, як здається. Добро оточує нас всюди та завжди, нічого не заважає нам стати його частиною. Більшість людей, які роблять добрі справи навіть не помічають цього.Объяснение:

Андріївська церква будувалась як палацова, проте після смерті Єлизавети її викреслили зі списку палацових будівель. Ніхто про неї не дбав; церква поступово руйнувалась. Будівля старішала, у стінах з'являлись тріщини, підземні води розмивали фундамент. Були пошкоджені та частково втрачені елементи декору, а внаслідок некваліфікованого ремонту кінця 19 століття було видозмінено форму куполів. Так і не побудували дзвіницю, до того ж проект Растреллі на той час було втрачено. В 1968 році богослужіння в храмі припинили і створили музей. Наприкінці 70х років минулого століття в архівах вдалось віднайти проект церкви. На його основі київські реставратори здійснили необхідні роботи по відновленню споруди у первісному вигляді. Саме такою ми бачимо її сьогодні.

В Андріївській церкві був похований Андрій Миколайович Муравйов – мандрівник, історик, колекціонер, письменник. За життя він з любов'ю говорив про Київ та церкву. Милуючись панорамою, яка відкривається з Андріївської гори, він казав: "Увесь нижній Київ у ніг моїх, з усіма глибокими ярами його передмість."Справді, храм здіймається у височінь на одному з київських пагорбів у мальовничому куточку Києва над Подолом. Стрункий силует споруди неначе підхоплює і несе ритм рельєфу місцевості догори. З усіх боків церква виглядає по-різному, вражаючи виразністю свого обрису, ніби намальованого на тлі неба.

Сюди, на високий п'єдестал храму, в свій час приходили милуватись красою Задніпров’я Гоголь, Шевченко, Максимович та багато інших поціновувачів прекрасного. Природа і мистецтво ніби подали руки одне одному, - казали і кажуть люди під враженням пейзажу в сполученні з архітектурою чудового храму.