До ть,будь-ласка,потрібно підкреслити у тексті всі прийменники.
Кожне дерево в лісі живе своїм життям, по-своєму розвивається, по-своєму шумить. Підіть у ліс, заплющить очі і по шелесту листя вгадуйте породу. Дуб буває особливо хороший, коли він росте на галявині і інші дерева не заважають йому розвиватися. Дуб – дерево міцне. Навесні на ньому довго не розпускаються бруньки, в той час як весь ліс навколо вже одягся у весняне святкове вбрання. Повільно росте листя дуба, але зате воно не боїться ні бур, ні приморозків. Дубове листя передчасно не пожовкне, не опаде. Його молоде, часто червонувате листячко росте і наливається не ніжно-зеленим кольором трави, а темною зеленню. Якщо вітер дуже тривалий, зашумить дуб і шумить довго завзято. Його низький голос можна розпізнати серед найрізноманітнішого шуму лісу .

Ihave a big family and we have some traditions. these traditions are very important for us. i think that every family follows some special traditions. for example, in  my family is a habit to dine together. every evening, when my parents come home from work, we have a family dinner together. in this way we become closer to each other. moreover,  we are used to share the household chores. everyone has its own duties. for example, my mum is responsible for cooking, my dad always washes the dishes. i am responsible for plants and vacuum-cleaning.  we also celebrate holidays together. the traditional new year dishes in our home are a roast chicken, a couple of salads and a cake. every sunday we watch a movie together. there are lots of other traditions in our family, but these seem to be the most important.

Твір-роздум про мудрість

Коли дитина тільки починати освоювати та розуміти навколишній світ, вона все сприймає як нове, цікаве. Широко розплющеними та довірливими очима дивиться вона на яскраве сонце в блакиті, розпитує про те, що, як та навіщо. Дитина стоїть на порозі великих знань, що визначатимуть усе її життя. У цей період життя необхідно допомагати дитині правильно розуміти світ навколо. Та діти й самі часто проявлять неабияку мудрість – наприклад, вони вміють бачити сутність речей, вони щирі у почуттях та бажаннях

Молодість – швидкий, бурний вік, коли людина самостійно стикається з реальним життям. Вона усвідомлює різницю укладів життя минулого та сучасності. На її очах відбувається зміна часів, змінюється життя, людина сама є безпосереднім учасником того процесу. По-новому сприймаються минулі ідеї та події, інше ставлення викликають звичні речі. Тому суперечки між традиціями та новими ідеями неминучі, як неминучі й розчарування.

Молодість обурює якісь, на її думку, безпідставні конфлікти, за які було покладено багато життів. Покірність перед катастрофічними подіями не знаходять у неї розуміння, бо зараз, коли все вже позаду, здається, що можна було б знайти вихід. У такому віці мало кого можна назвати мудрим, бо молодь не хочу прислухатися до порад, хочу все зробити на свій лад. Та саме тоді в людині починає накопичуватися мудрість, що базується на власному досвіді, вона починає розуміти, що в чомусь її батьки та дідусі все ж були праві.

Прожиті літа дають мудрість та вміння спокійно розмірковувати про те, що сталося. Гарячі ідеї та нездійсненні мрії спочатку зважуються, підключається досвід та вміння дивитися наперед. Згадуються свої та чужі помилки, знаходяться засоби запобігти їм та виправити. Тому людина в літах вже не рветься в бій, але завжди готова дати пораду темпераментній молоді, аби та не повторювала минулих помилок та вчилася отримувати користь з власних. Її мудрість часто незрозуміла молодим людям, та вона розуміє їх, бо сама була такою.

Чи можна сказати, що тільки стара людина може бути мудрою? Я вважаю, що ні. Якщо людина вміє робити висновки з того, що з нею трапляється, вона вчиться жити. І з кожним таким уроком стає трохи мудрішою.