НЕПРАВИЛЬНО розставлено розділові знаки при прямій мові в реченні А «Кобилянська – це дійсний жрець мистецтва, правдиве його святилище», — сказав Микола Євшан. Б Видатний громадський діяч, подруга письменниці Наталія Кобринська згадувала: «Неймовірна витримка, дивовижна пунктуальність, незбагненна тактовність Ольги Кобилянської свідчили про її високу внутрішню культуру». В «Нащо знати тобі ту біду, від якої ніхто не врятує? — запитує Т. Севернюк у поезії «Лист Ольги Кобилянської до Осипа Маковея» і додає — Не покличу з собою тебе, бо твій корінь у іншому ґрунті». Г «Будинок, що на вулиці Димитрова, 5 у Чернівцях, — ділиться своїми враженнями науковець В. Вознюк, — 27 листопада 2009 року відсвяткував 65-річницю з дня затвердження його як літературно-меморіальний музей Ольги Кобилянської». Д «Заговорила до мене українською мовою, переконуючи, що мені треба писати не по- німецьки, а для свого народу — по-українськи, навчила фонетикою писати, надавала українських книжок», — згадує Ольга Кобилянська в автобіографії.

Часто ми чуємо розмови про те, що в кожної культурної людини має розвиватися обов'язково й культура мови. Зрозуміло, що ці речі взаємопов'язані, бо важко уявити освічену людину, яка на примітивному рівні володіє рідною мовою. То що ж таке культура мови? Насамперед — це вільне володіння нормами літературної мови, залежно від ситуації — уміння використовувати мовні засоби, коли виникає потреба. Високий рівень мовної культури, на мою думку, визначається не стільки засвоєнням правил чи норм, стільки оволодінням усіма мовними багатствами, а це, в першу чергу, передбачає уважне й поважне ставлення до мови. До речі, ставлення до будь-якої мови, яку ти хочеш вивчити. До таких багатств належать і лексичний запас слів, і знання фразеології, і афористичність висловлювань, і вміння будувати фрази, вести діалог, чітко формулювати свою думку тощо. Недопустимими речами є іронізування чи навіть насмішка над мовою, а це почасти трапляється нині, коли люди, напевно, не до кінця розуміють, що власне передбачає культура мови. Це також означає, що слід опанувати з до мови той етикет, який здавна шанується в народі, без цього важко уявити повноцінне спілкування. 

Моє рідне місто — Одеса. Яких тільки поетичних назв не має вона! Місто-герой, південна столиця, Південна Пальміра, перлина біля моря, столиця гумору! Вона єдина в світі, унікальна.

Опис місцевості в Одесі слід починати з її історичного центру. Там старовинні вулички, ласкаве Чорне море, найкрасивіший в світі оперний театр. А ще — найбільший та найпотужніший в Україні морський порт. Одеса — справжні морські ворота країни.

Влітку до нас приїжджає багато туристів, щоб прогулятися по легендарній Дерибасівській, спуститися Потьомкінськими сходами, подивитися на сучасний морський вокзал. По одним лише старим вуличкам Одеси можна блукати безкінечно. А потім відпочити на пляжі та поплавати в чистій воді Чорного моря.

Особисто я,люблю це місто за його відкриту,чисту душу.В ньому бачу я себе!