Випишіть у три колонки якісні, відносні та присвійні прикметники.

Широкий степ, сьогоднішня газета, тутешні жителі, батькова порада, свіжий вітер, чорняве дівча, солов'їний голос, дешева книга, цікава розповідь, дністрові води, сильний чоловік, материна сльоза, карі очі, безкрая рівнина, червона тканина, гіркий перець, морські хвилі, Сергіїв твір, вовча лапа, Лесина поезія, височезна сосна, сумна пісня, далека дорога, дощові краплі.

Дві букви н пишемо тоді, коли наголос падає на суфікс -енн-, -анн- і коли прикметник вказує на неможливість виконання певної дії або збільшену ознаку: незрівнянний - неможливо ні з чим порівняти, здоровенний - дуже великий. Також тоді, коли прикметник утворений від іменника з основою на н: день - денний, сон - сонний.
Одну букву н пишемо тоді, коли  основа іменника, від якого утворено прикметник, не закінчується на н: гречка - гречаний, качка - качиний, а також тоді, коли прикметник вказує на незавершеність чи невиконаність чогось: незакінчений, незрівняний (наголос не падає на -янн-, -анн-, -енн-).

Подвоєння відбувається:
1. При збігові двох однакових приголосних:
- на межі префікса і кореня: беззубий, віддячити, оббити, роззява;
- на межі кореня і суфікса: докорінний, неписьменний, щоденний, осінній, ранній
2. У наголошених прикметникових суфіксах -енн-(ий), -анн-(ий), -янн-(ий), що вказують на міру, більшу, ніж звичайна, або на можливість чи неможливість виконання дії: здорове'нний, невблага'нний, страше'нний, незрівня'нний, незліче'нний.
3. У прикметниках-старослов’янізмах: огненний, благословенний, блаженний, окаянний, священний, мерзенний.
Подвоєння не відбувається:
1. У прикметникових суфіксах -н-, якщо основа закінчується на будь-який інший звук, крім -н: реформа — реформений, дерево — дерев’яний.
2. У прикметникових суфіксах -ан-, -ян-, -ен-, що не вказують на неможливість виконання дії або велику міру, та в суфіксах -ин-, -ін-: шалений, жаданий, довгожданий, насильствений, буквений, потомствений, морквяний, лебединий.