Спустилася на землю білява зима. Змінила все навколо: посріблила гілки та стовбури дерев, одягла річки та озера в льодовий панцир, повісила під стріхами дзвінкі бурульки. Змахнула своїм білим широким рукавом – маленькі пухнасті сніжинки закружляли в морозному повітрі. Дужий вітер підхопив їх й дмухнув на дороги та стежки, заплітаючи білі коси.
Тільки багатовіконні велетні-будинки можуть спинити стрімкий біг заметілі, яка підкориться тільки людині.
Ось в розгубленості спиняється заметіль, згортаючи білі крила.
Висипає з будинків гомінлива юрба дітей з санчатами. Малеча рада приходу примхливої красуні-зими. Це були казкові вихідні.
ответ:
я з нетерпінням чекав літні канікули, та от нарешті вони настали. в середині літа ми з батьками планували відвідати море в місті одесі.
на початку літа я гуляв у дворі. ми з друзями весело проводили час, граючи в рухливі ігри: волейбол, баскетбол і футбол. вечорами я із задоволенням дивився цікаві фільми та читав книги.
у липні ми зібралися до моря. коли приїхали до одеси, оселилися в заброньованому готелі. розклавши речі, відразу ж вирішили відвідати міський пляж, який знаходився зовсім недалеко. але нам завадив дощ. раптово почалася сильна злива. перечекавши її в готелі, ми знову пішли до моря. на наш подив, пляж був майже безлюдним. після дощу люди не стали повертатися.
вода була тепла й ласкава, майже без хвиль. так було приємно після довгої дороги зануритися в море! цей пляж привабливий тим, що він піщаний, і біля берега неглибоко. потрібно дуже далеко йти, щоб досягти глибини. ми довго плавали та засмагали на сонечку. після дощу воно не було гарячим, тому ми не боялися обгоріти.
ми намагалися відвідувати пляж майже кожен день. мої літні канікули на морі були незабутніми!
