Рушник був найдорожчим подарунком матері в дорогу синові як пам'ять про дім, побажання щасливого майбутнього в новому житті.
Рідна мати моя, ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.
Так писав про рушник видатний український поет Андрій Малишко.
На них приймали новонароджених, з рушниками проводжали людину в останню путь.
Кількість приготованих дівчиною рушників була ознакою її працелюбності. Якщо про дівчину казали, що вона «рушників не придбала», то йшлося про ледащицю, а якщо «скриня повна рушників», — це свідчило про хазяйновитість нареченої, її заможність, багатство.
Рушники — це віддзеркалення культурної пам'яті народу, в їхніх узорах збереглися прадавні магічні знаки-символи: «дерево-життя», жіночі зображення, символіка червоного кольору, що знайшли своєрідне подальше осмислення та оновлення в сучасності.київський софіївський собор, закладений 1037 року великим князем київським ярославом мудрим, зберіг до наших днів не лише багатство стародавньої архітектури, але й живописне оздоблення xi століття. у софіївському соборі гармонійно поєднуються два види монументального живопису - мозаїки та фрески. мозаїки виділяють головні частини інтер'єру софіївського собору — центральний купол і вівтар. решта ж п'ятинефного простору, другі поверхи ("полаті", або хори), обидві башти із та відкриті галереї, що оточували софіївський собор у києві у давнину, були прикрашені фресками. до сьогодні збереглося 260 квадратних метрів мозаїк та близько трьох тисяч квадратних метрів фрескового розпису xi століття.шедевром мистецтва мозаїки вважається зображення оранти- розміщеної в центральному апсиді — фігури святої діви марії, руки якої підняті в молитві. мозаїка має 6 метрів в вишину. унікальність зображення полягає в тому, що воно виконане на внутрішній поверхні куполу собору, і з різних точок оранта виглядає зображеною у різних позах — стоячи, схилившись у молитві чи на колінах.
мозаїка в центральному куполі — христос
усі мозаїки собору виконані на сяючому золотому фоні. їм притаманні багатство барв, яскравість і насиченість тонів. при всій кольоровій різноманітності мозаїк переважними тонами є синій і сіро-білий у поєднанні з пурпуровим.
кожний колір має багато відтінків: синій-21, зелений-34, червоно-рожевий-19, золотий-25 та ін. це свідчить про високий розвиток у стародавній русі скловарної справи і техніки виготовлення смальти. всього палітра мозаїк собору налічує 177 відтінків кольорів. наразі сучасні майстри, використовуючи методи 11 сторіччя, не в змозі виготовити таку різноманітність кольорів мозаїки.
