Опинитися неба - зовсім
Намокнути достанньої нитки -наскрізь
Тікати з усіх ніг -дуже швидко
Не мати не кінця -краю -безмежно
Йти не своїми ногами - не впевнено
Спати без задніх ніг -дуже міцно
Жити на широку ногу- розкішному
Вивчити дуже добре - на пам'ять.

Відповідь:

Хмарина в небі голубім Пливе, як мрія, одиноко, І вітру раннього потоки Несуть її крилом своїм. Куди ти мчиш, куди летиш, Моїх поривів птице рання?

Ще по ярах лежить світання, Як неба вистояна тиш. Шумлять тополі-сторожі, Але тобі нема межі, Де кличуть сонце урочисті

Бори в зеленому намисті. Ми ще зустрінемось колись, А зараз мчи, моя крилата, На схід, над Каспієм горбатим, Як над минулим, зупинись.

Тут жив співець. Огні заграв Йому ще снилися крізь муку, У серці він носив розлуку І на Украйну позирав. Серед оновлених полів

Спинися, райдужна, далека. Тут шлях лежав і мліла спека. Тут він за всіх переболів.

На дорогі його сліди Дощами спражними спади!

Пояснення:

У меня є багато друзів, але найкращий Сашко. Ми завжди разом, з сасого дитинства. Він дуже розумний, гарний, його мозок працює чудово. Мі товариш гарно вчиться, багато раз приймав участь в Олімпіадах, де займав перше місце. Я пишаюся ним. Сашко вихований, його манери розмови, все ідеальна. Я завжди бере з нього приклад, тому що хочу бути схожим на нього. Мій товариш робить гарні вчинки, допомагає літнім людям, меленьким дітям, що ж говорити, він усім допомагає. Іноді меня здається, що він не людина, не можна бути таким ідеальним. Кажучи по правді мені його навіть шкода, гарно вчиться, завжди робить уроки, допомагає усім, люди звивкли покладатичя на його доброту і чуйність, недумаючи о почуттях Сашка. Я його єдиний друг, і сподіваюсь, що ми зним будемо назавжди найкращими друзями! Я пишаюся тобою, Сашко!