Речення з прямою мовою з роману Олеся Гончара "Собор"
1. «П, – а, – п».
"Бідолашний, – думала Єлька в присмутку, – стільки трудитись, і все намарне".
2. «П, – а. – П».
"Ловко ж ти вмостився, – подає Вірунька голос із вікна. – І співаєш гарно, тільки якби замовк, було б ще краще".
3. «П?» – а.
"І це ти по всіх клубах так репетуєш?" – невідступне муляло Єльці, яка ще й досі не позбулася почуття сорому за нього.
4. А: «П».
Зовсім ненадовго зустрілися над парканом їхні погляди, Микола привітався, і незнайомка відповіла йому неголосно: «Здрастуйте».
