Мені в світі поталанило на гарних людей. І мої вихователі в дитячому садку, і мої учителі, і, перш за все, мої батьки — це люди, з яких я беру приклад. Усі вони вплинули на мою вихованість і ерудицію, власне кажучи, вони вплинули на мій характер, навчили чуйному ставленню до інших людей. Але замало бути чемним і доброзичливим для того, щоб усі навколо вважали тебе людиною з великої літери. Безумовно, не всім дано стати видатними і всесвітньовідомими людьми. Але кожний може стати людиною, яку поважають.
Дуже часто підлітки і молодь, поки живуть з батьками, навіть не задумуються над тим звідки беруться гроші. Звичайно в теорії вони знають, що їхні батьки отримують зарплатню за роботу, але це просто деякі абстрактні уявлення. До кінця не розуміючи всього механізму отримування грошей молоді люди часто просять у батьків більше, ніж вони їм можуть (хочуть) дати. Батьки ж у свою чергу часто сердяться на дітей, які чомусь не розуміють як іноді важко буває заробити гроші. На основі таких непорозумінь виникають конфлікти, які іноді тягнуться роками, аж поки юнаки й дівчата не знаходять власну роботу і не починають розуміти як це насправді заробляти гроші. Окрім механізму “заробляння” грошей, батьки часто намагаються навчити своїх дітей заощаджувати зароблене. І тут знову виникають конфлікти. Чому? Тут варто розібратись.
Що означає “заощаджувати гроші”? Купувати щось якнайдешевше? Силкуватись знайти щось недороге, але й корисне? Відкладати гроші на певні свої бажання? Класти гроші в банк під відсотки? Відповідь на ці питання – так. Але лише в деякій мірі. По-перше, не варто переплачувати за те, що можна купити дешевше. Наприклад, часто можна побачити таку ситуацію: в одному магазині джинси коштують на декілька сотень гривень дешевше, ніж в іншому. Чому так? Може там неякісний товар? Може це залежить від популярності магазину? І те, й інше. В такій ситуації варто просто порівняти джинси в обох магазинах. Якщо дешевші джинси нічим не гірші за якістю, ніж дорожчі, тоді навіщо переплачувати? Якщо джинси в дорожчому магазині дорожчі тільки через те, що цей магазин дуже популярний в місті, а дешевші джинси в магазині, який лише відкрився, то навіщо переплачувати? Отже, обираємо дешевші джинси, а на заощаджені гроші можемо купити собі новий ремінець до джинсів. По-друге, справді потрібно відкладати деяку суму з зароблених грошей. Це може бути 5, 10 чи 15 відсотків з зарплатні, яку банк відраховуватиме на окремий рахунок, або ж 100-200 гривень, які ви відкладатиме в баночку з-під варення. Відкладаючи щоразу невелику суму, через деякий час ви отримаєте хороший бонус, який зможете витратити на відпустку чи купівлю нового телефону. Головне, потрібно знати міру у кількості грошей, які потрібно відкласти. Якщо це досить велика сума, яка б’є по кишені, то згодом ви не витримаєте і покинете це заощадження. Якщо ж сума буде помірною, то ви швидко до цього звикнете і матимите згодом хороші заощадження. Отже, підведемо підсумки. Чи варто заощаджувати? Однозначно – так! Чи варто вчитись заощаджувати? Ще раз – так! Потрібно робити це правильно: батьки повинні показати дітям всю дію цього механізму на прикладі, пояснити як і для чого це робити. І тоді будуть щасливі і діти, і батьки, і хороший запас заощаджень буде в кишені.
