Від поданих слів утворіть прикметники:із суфіксом -ськ, -зьк, -цьк
Карпати,Запоріжжя,Судак,Ґурзуф,Славута,Париж,Ужгород,Херсон,Дрогобич,Бердянськ,Гамбург,Іртин,Чигирин,Тростянець Волга,

ЛЕГЕНДА ПРО ВИШНЮ

Пишається весною рясним білим цвітом, а літом смачними червоними ягодами кожне українське подвір’я, адже «садок вишневий коло хати» (Т.Шевченко) і цвіте там «мамина вишня в саду» (Д.Луценко). 
Люблять і шанують у нас вишню, як матір (за М.Крищуком): 

Жила колись на Україні одна родина. Чоловік козакував при потребі, а відтак сіяв на зимівнику хліб. Жінка була йому до доглядала за дітьми, бо було за ким. Дав їм Бог п’ятеро синів і одну дочку. Зіп’ялися на ноги господарі, добралися до якогось там достатку. Милувалися у вільну хвилину обоє своєю донечкою-писанкою і синами-соколами. Обминало їх обійстя нещастя, бо хатина ховалася у глибокому байраку та й гострі шаблі й стріли батька та його синів завжди були на сторожі. Та людське щастя у руках Божих… 

Настали на Україні важкі часи і вороги віднайшли той щасливий зимівник та й взялися до грабунку. Стали проти ворогів батько з синами, але сила солому ломить: сміливих козаків постріляли і порізали. Кинулися кати до хати та на їхній дорозі стала мати із самострілом. Поклала кулею зайд, а сама впала на порозі рідної хати. Тіла козачі вороги потягли із собою кудись, а маму донечка поховала у саду. 
І сталося диво... Виросло на тому місці деревце, яке навесні зацвіло пишним білим цвітом, а літом налилося червоними ягодами, схожими на краплини крові. Милувалася дівчина-сиротина цвітом деревця, а як спробувала смачних ягід, то враз заснула. І сниться їй те деревце , що з нього вийшла постать матері, стала біля неї і каже: 

– Видиш ня (бачиш мене, авт.), донечко? – шепотіли люблячі уста. – Виш ня, доню? 

З того часу те деревце називають Вишнею. А що великою є душа кожної матері, то краплини-ягоди в неї великі та соковиті. 

ответ:1.одцвітають чорнобривці, посаджені маминими руками.

2.ще спить земля, засипана снігами.

3.каштани нагадують свічки, розбуджені весною.

4.земля, засипана весняними квітами, нагадувала килим..

5.Веселка, овіяна вітром, в моїх зацвітає очах (А. Малишко).

6.. На темному небі нерухомо застигли химерні клаптики хмар, посріблених промінням місяця (Ю. Збанацький).

7...Безмежний степ, ужитий снігом, спав (М. Старицький).

8..Листя стало схоже на гору хрумкого печива, посипаного цукровою пудрою.

9...Біля входу в парк, порослого високою травою, панувала тиша.

10 Широке рівне плесо віддзеркалювало срібні кучері залитих сяєвом хмар

Подробнее - на -

Объяснение: