Стався до людей так, як хочеш, щоб ставилися до тебе
Кожна людина хоче, щоби до неї гарно ставилися, любили та поважали. Але для того, щоб це бажання здійснилося, треба ставитися до інших так, як хочеш, щоб ставилися до тебе. Тобто, не ображати людей, не забувати про своїх близьких та друзів, думати перед тим, як щось сказати, поважати думку інших, адже: «Слово не стріла, а глибше ранить». Тоді людина побачить, що ти до неї не байдужий, і відповість взаємністю. Недарма кажуть люди: «Теплий погляд і лід розтопить».
Я вважаю, що теплі, лагідні слова мають таку ж силу, як сонце навесні. Сонце гріє землю і вся крига поступово тане. Так само і тепле слово - воно розтоплює кригу в серці людини, а саме: образи, сум, гнів, ненависть. «Тепле слово і мертвого підніме», - народна приказка.
Якщо ти будеш використовувати теплі слова та робити хороші вчинки, ти зможеш повернути своїх друзів, які погано думали про тебе. Ти побачиш, що змінив світ. Ти розтопив кригу зла на землі. Ти зрозумієш, яке прекрасне життя!
Замислись – що саме, яке відношення справляє на тебе приємне враження, а яке – ображає? Майже те ж саме буде радувати та ображати і всіх оточуючих тебе людей. Всім нам іноді необхідно ставити себе на місце іншого, вчитися людяності та емпатії; тоді стосунки з оточуючими будуть набагато кращими і приємнішими.
объяснение: читання в житті будь-якого утвореного розумної людини займає важливе місце. без знань, отриманих з книг, неможливе формування особистості. навіщо потрібно читати? читання збагачує нашу внутрішню духовну життя, навчає і розвиває, розвиває уяву і пам’ять, збагачує словниковий запас.
у різному віці книги по-різному впливають на нас. перші книги, казки, дитячі оповідання вчать дітей взає, доброту, послуху і багато чому іншому. у підлітковому віці книги відображають проблеми відносин між людьми, дорослішання, кохання і дружбу. у зрілому віці книги зачіпають питання різних сфер життя, будь то політика, культура, шлюб, старіння. улюблені книги, затерті до дірок, з заломанными куточками сторінок, переносять нас в літературні вигадані або реальні світи, щоб ще раз пережити солодкі моменти. з віком змінюється ставлення до книг, але “звичка до читання” повинна бути закладена ще в дитинстві.
деякі письменники висловлюють думку, що читач – це співавтор книги. не слід забувати, що справжній читач повинен аналізувати прочитане. автор, створюючи свій твір, викладає свої думки і бачення предмета,… але читач це все сприймає і переробляє під призмою свого досвіду, життєвої ситуації і світогляду. одна і та ж книга може бути сприйнята людьми по-різному. хтось побачить у ній комедію, хтось- трагедію, а хтось- нічого цікавого. виходячи з прочитаного, читач формує свою думку не лише про книгу, але і про автора, про світ, який той описує. він розповідає про свої враження, виносить судження про дії і характер персонажів, оцінює їх. не можна бездумно “проковтувати” книгу, це не буде істинним “читанням”. справжній читач готовий не тільки прочитати книгу, але і перечитати її для більш кращого розуміння сюжету, персонажів, задуму автора.
писемність зародилася давно, з’явилися книгодрукування, електронні книги. буде винайдено ще багато речей, але читання залишиться основним джерелом, будоражащем уяву. люди будуть читати, думати про прочитане і аналізувати, сумувати і сміятися. мені подобаються слова письменника ст. набокова: “хороший читач – це той, у якого розвинені уява, пам’ять, словниковий запас та який наділений художнім чуттям”.
