Кашель клекотів у нього в грудях, як лава у вулкані, довго і грізно, і дуже
нескоро після найвищих нот; коли дід був уже весь синій, як квітка крученого
панича, вулкан починав діяти, і тоді ми тікали хто куди, а вслід нам довго ще
неслися дідові громи і блаженне кректіння.
Тікаючи од дідового реву, одного разу стрибнув я з-під порічок прямо в
тютюн. Тютюн був високий і густий-прегустий. Він саме цвів великими золотими
гронами, як у попа на ризах, а над ризами носилися бджоли — видимо-невидимо.
Велике тютюнове листя зразу обплутало мене. Я упав в зелену гущавину й поліз
попід листям до огірків.
В огірках теж були бджоли. Вони порались коло цвіту і так прудко літали до
соняшника, до маку — й додому, і так їм було ніколи, що, скільки я не намагавсь,
як не дражнив їх, так ні одна чомусь мене й не вкусила. А бджоляче жало хоч і
болить, зате вже коли почнеш плакати, дід уже чи мати дають зразу мідну
копійку, яку треба прикладати до болючого місця. Тоді біль швидко проходив, а за
копійку можна було купити у Масія аж чотири цукерки і вже смакувати до самого
вечора.
Погулявши коло бджіл і наївшись огіркових пуп'янків, натрапив я на моркву.
Більш за все чомусь любив я моркву. Вона росла в нас рівними кучерявими
рядочками скрізь поміж огірків. Я оглянувся, чи не дивиться хто. Ніхто не
дививсь. Навколо тільки дрімучий тютюн, мак та кукурудзяні тополі й
соняшники. Чисте полуденне небо, і тихо-тихо, немовби все заснуло. Одні тільки
бджоли гудуть та десь з-за тютюну, від погребні, доносивсь дідів рик. Тут ми з
Піратом і кинулись до моркви. Вириваю одну — мала. Гичка велика, а сама
морквина дрібненька, біла і зовсім не солодка. Я за другу — ще тонша. Третю —

тонка. А моркви захотілось, аж тремчу весь! Перебрав я цілий ряд, та так і не
знайшов ні одної. Оглянувсь — що робить? Тоді я посадив усю моркву назад: хай,
думаю, доростає,—а сам подався далі шукати смачного.

Виділити дієприкметникові та дієприслівникові звороти

Ось і закінчилися новорічні канікули. Дуже багато цікавого відбулося в цей період. Для початку розповім про те, як я зустрів Новий Рік.30 грудня ми з татом пішли за ялинкою. Дуже довго вибирали, і нарешті, вибрали пухнасту сосну невеликого росту. Коли прийшли додому, тато відразу поставив її на столик в кутку зали. Я взявся прикрашати ялинку гірляндою, яка яскраво світиться, красивими ялинковими іграшками і білим струмливим дощиком. До того моменту, коли я закінчив наряджати ялинку і прикрасив зал зі своєю кімнатою, мама прийшла з роботи. Я взявся допомагати їй готувати різні страви до новорічного столу.Сам Новий Рік я святкував у домашньому колі: з мамою, татом і сестричкою. Ми слухали новорічне привітання президента, годинник пробив 12 і я загадав бажання, яке має збутися цього року. Дід Мороз приніс мені під ялинку футбольний м'яч, книгу з повістю Артура Конан Дойля «Собака Баскервілей», красиві зошити і багато солодощів. Загалом, все те, що я хотів. А наступного дня ми пішли в гості до бабусі з дідусем – привітали їх з Новим Роком, а потім поїхали на виставу біля ялинки на центральній площі міста. Там влаштовували конкурси Дід Мороз зі Снігуронькою, ми з ними водили хороводи, співали пісні. Я розповів вірш Дідові Морозу і він мені подарував фотоальбом.В інші дні я гуляв у дворі зі своїми друзями. Ми ліпили сніговика, грали в сніжки і каталися з гірки на санчатах. Також я ходив з батьками на каток. Хоч я не дуже гарно вмію кататися і був там вперше, мені дуже сподобалося і я із задоволенням піду ще раз, коли мама з татом дозволять.

Объяснение:

Ми знаходимо в житті лише те, що самі вкладаємо в нього. (Ральф Уолдо Емерсон)

 

Не бійтеся життя. Повірте, що життя варте того, щоб його прожити, - і ваша віра до вам втілити це твердження в реальність. (Вільям Джемс)

 

У цьому світі можливо майже все, але тільки не все одночасно. Прагнучи до одного, доведеться відмовитися від іншого. (Дмитро Леонтьєв)

 

Люди завжди роблять те, що вони вибирають, але не завжди вибирають те, що вони хочуть.  (Дмитро Леонтьєв )

 

Мета - це шлях у часі. (Карл Ясперс )

 

Ніяка мета не настільки висока, щоб виправдовувала негідні засоби для її досягнення.   (Альберт Ейнштейн)

 

Хто хоче зрушити світ, нехай зрушить себе! (Сократ)

 

Найбільший банкрут у цьому світі людина, котра втратила свій життєвий ентузіазм. (Метью Арнолд)

 

У кожної людини є бажання, які вона не повідомляє іншим, і бажання, в яких вона не зізнається навіть собі самому. (Зигмунд Фрейд)

Чим бездоганніша  людина зовні, тим більше демонів у неї всередині.  

(Зигмунд Фрейд )

Ревнощі характерні для відносин, в яких людина шукає швидше влади, ніж кохання. (Ролло Мей )

 

Психолог – це не той, хто знає відповіді на питання, а той, хто знає, як їх шукати.  (Дмитро Леонтьєв)

Те, що в тебе виходить найкраще, і є твоє покликання.  (Арнольд Бейссер )

Одна з причин існування психотерапії в тому, що сповідаючись незнайомій людині, відкриваєш свободу бути самим собою. Завдяки тому, що ризикнув показати себе комусь, стає легше показати себе самому собі. (Карл Вітакер )

Невроз – це нездатність переносити невизначеність. (Зигмунд Фрейд )

Цікавий парадокс полягає в тому, що, коли я сприймаю самого себе таким, який я є, я набуваю можливість змінитися. (Карл Роджерс )

Мрія про шлюб, який «укладається на небесах», абсолютно нереальна; над будь-якими стійкими відносинами між чоловіком і жінкою потрібно постійно працювати, будувати і перебудовувати, постійно оновлюючи їх за рахунок взаємного особистісного розвитку.  (Карл Роджерс)

Доля людини визначається тим, що відбувається в її голові, коли вона  вступає в протиріччя з зовнішнім світом. (Ерік Берн)

Ми повинні вивчити, які риси або якості навколишніх викликають у нас невдоволення або заздрість, і визнати наявність цих якостей у себе. Так ми зможемо перестати заздрити іншим і злитися на них за те, чого не зробили самі.  (Джеймс Холліс)

 

Кожна грубість починається зі слабкості. (Сенека)

 

Збудуй самого себе, а поті впливай на душі тих, що у тебе є. (В. фон Гумбольт)

 

Хоч якою темною була би ніч, неодмінно настане ранок. (Нізамі)

 

Для того, щоб прийти до справжнього знання, треба спочатку відчути сумніви. (Арістотель)

 

Терпіння – це дерево, корені якого – гіркі, а плоди – дуже солодкі. (Перське прислів′я)

 

Любов – така ж опора душі, як ноги для тіла. (К. фон Сієна)

 

Якщо б усі батьки були гарно виховані, народжувались би тільки гарно виховані діти. (Гете)

 

Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любові не маю, то став я, як мідь та дзвінка або бубон гудячий! (Новий Заповіт0

 

Щастя – це коли вранці хочеться  йти на роботу, а ввечері – додому. (Народна мудрість)