Mitrel
05.12.2020 01:12

Доберіть і прочитайте з підручника літератури , географії чи історії текст обсягом 1-2 сторінки ( на вибір ). Складіть тези прочитаного .

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
nadyamoroz03
09.11.2021 16:56

ответ:Когда я задумываюсь над смыслом жизни, то всегда радуюсь тому, что я существую, что рядом есть дорогие мне люди, что нам дано любоваться красотой окружающего мира и открывать этот мир для себя.

В то же время приходит ощущение большой ответственности за этот мир и гордости от осознания того, что ты человек.

Но в само понятие "быть человеком" каждый вкладывает свое значение. И в большей степени именно это значение влияет на действия и поступки, а иногда, и на ход самой жизни.

В моем понимании, быть человеком - это значит воспитать в себе высокие моральные качества.

Проследив исторический путь человечества, понимаешь, что в основе каждого общества всегда лежала определенная мораль, которой руководствовались люди. Десять заповедей Христовых - это тоже мораль, мораль гуманная. Но на свете было столько антигуманных устройств, что это наводит ужас.

Но я убеждаюсь в том, что у каждого человека есть своя мораль. И именно от нее зависит, каким будет человек.

Мне в мире повезло на хороших людей. И мои воспитатели в детском саду, и мои учителя, и, прежде всего, мои родители - это люди, с которых я беру пример. Все они повлияли на мою воспитанность и эрудицию, собственно говоря, они повлияли на мой характер, научили чуткому отношению к другим людям. Но мало быть вежливым и доброжелательным для того, чтобы все вокруг считали тебя человеком с большой буквы. Безусловно, не всем дано стать выдающимися и всемирно людьми. Но каждый может стать человеком, которого уважают.

Я думаю, что настоящий человек - это хороший друг прийти на , освободить из беды и не завидовать счастью других людей. Это хороший сын или дочь обеспечить своим родителям спокойную старость

Объяснение:

0,0(0 оценок)
Ответ:
ee444ed4
28.05.2020 00:42
Люди дуже часто говорять про те, що потрібно творити добро, і тоді світ стане кращим. «За добро добром відплачують» - говорить народна мудрість. Але з екранів телебачення часто демонструють зовсім протилежне: от зробиш комусь добро, а він тобі злом віддячить.

І знайомі з цим згодні: невдячні люди дуже часто трапляються навколо нас. Можливо, злом вони за добро не відплачують, але й подяки від них не дочекаєшся.

Але чому все одно потрібно творити добро? Мабуть, тому, що це нагальна потреба людини – посміхнутися комусь, простягти руку до До перейти вулицю, зігріти змерзлого, винайти для хворих чудодійні ліки. Або просто сказати добре слово підтримки.

Звичайно, коли людина говорить красиві слова та обіцянки – це ще не так багато вартує. Потрібно підкріпляти свої слова реальними вчинками.

Я думаю, що творити добро – це потреба навіть не просто людини, а всякої живої істоти. Скільки буває випадків, коли, наприклад, кіт виховує покинутих цуценят, або навіть вовки вигодовують загублених у лісі людських малюків. Не може жива істота жити без того, щоб самому творити добро. Усі релігії світу вчать нас робити добрі вчинки, і християнська віра теж.

Мабуть, у нашому непростому світі складно творити добро. І мені, як і усім, теж хочеться його творити. Але не завжди виходить. Часто забуваєш, що потрібно сказати щось хороше, а замість цього дратуєшся та огризаєшся на близьких та друзів. А потім почуваєшся дуже соромно. Часто губишся, коли час зробити добрий вчинок, а потім думаєш: потрібно було вчинити так і так…

Ми боїмося чинити добро, тому що не впевнені, що нам за це віддячать. Хотілося б скинути ці обмеження і просто робити добро безкорисливо, не сподіваючись на вигоду. Від цього можна отримати велику, безмежну радість. Найщасливіші люди – ті, хто вміє допомагати іншим просто по волі своєї душі. І для них це так само природно, як дихати. Оточуючі інколи вважають таких людей майже святими.

А той, хто добра не робить – він неначе живе у неповну силу, зіщулившись, озираючись навколо: де б вигоду знайти. Він не проживає половину свого життя, і з його очей ніколи не ллється життєдайний світ. Часто і дивитися на такого не хочеться.

Знаєте, одним з прикладів безкорисливої доброти я вважаю героїню поеми «Наймичка» Тараса Шевченка. Ганна виховувала свого сина, все робила для нього, хоч знала, що він не вважає її своєю матір’ю. Він міг би вирости та вигнати її на вулицю – адже для нього вона була усього лише наймичкою. Стара та хвора наймичка кому потрібна? Ганна цього не побоялася, і все життя віддала Маркові та його родині. І серце хлопця відізвалося на її доброту - він полюбив її як матір. Добро все одно знаходить справжню подяку, я в це вірю.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота