2.Запишіть речення, розставте розділові знаки. Свій вибір аргументуйте(запишіть схеми).

А куди ви їдете, люди добрі? осмілився спитати Павлусь (А. Чайковський). Помилуйте! йому Ягнятко каже На світі я ще й году не прожив (Л. Глібов). Ну що, покатати тебе на літаку? запитав Михайло в брата і, побачивши благальні очі Андріяна, додав Тобі не можна, малий іще (О.Копиленко). Та й дивлюсь нишком, чи не пізнаю його де, коли чую Ой мені лишенько! жахнулася Катря обік мене (Марко Вовчок). Наші діти вчив Макаренко це майбутні творці історії…

Мене (займенни) везуть (дієслово) у (прийменник) царство (іменник) трав (іменник), річок (іменник) і (сполучник) таємничих (прикметник) озер (іменник). В (прийменник) епоху (іменник) заліза (іменник) в (прийменник) наших (займенник) краях (іменник) проживали (дієслово) кіммерійцц (іменник) та (сполучник) скіфи (іменник). Була (дієслово) відлига (іменник), з (прийменник) горбка (іменник) збігали (дієслово), мов (прийметник) весною (іменник), струмочки (іменник) талої (дієприкметник, але якщо не вивчали то просто дієслово) води (іменник), горобці (іменник) весело (прислівник) цвірінькали (дієслово).

Объяснение:

0творча спадщина євгенія гребинки дуже різноманітно. більшу частину добутків письменника становлять байки, у яких він оригінально й художньо зовсім викриває споконвічні людські вади. але є у творчому наробітку гребінки й ліричні добутки. одним з найвідоміших і доконаних творів євгенія гребинки є «човен».  домінуючим напрямком у лірику в часи написання поезії був романтизм, тому й «човен» витримана в традиціях романтизму цікаво, що незважаючи на те, що рішення ліричного героя є досить різка й категоричним, не втрачає від того свою красу й ліричність. імовірно, було б непогано, якби й ми вміли вирішувати свою долю з таким ліризмом і красою, тоді, напевно, наше життя сприймалося б нами якось по-іншому: мене вразило те, що письменник, що жив понад сто років тому, виразив відношення до життя, яке властиве мені й многим моїм однольоткам: я теж упевнений, що для досягнення своєї мети кожна людина повинен щось робити, навіть якщо він почуває непевність або страх. сам автор щиро зізнається у своїх побоюваннях, але вирішує не ховатися від миру, у надії на те, що зможе «виплисти» зі складних ситуацій, з якими він буде зіштовхуватися в життєвому морі: як човнове море, для мене мир білий з дитинства здавався страшним; так як сховатися? не можна ж століття цілий пробути із собою, одним. прощай, мій спокій, пускаюся в море! і, може, недоля й люте горе пограють із човном моєї. «човен» євгенія гребинки є глибоко ліричним добутком, що торкає читача своєю щирістю.