Зв'язний текст на тему " про що думає самотня верба"

ів

Рушник для українця означає набагато більше, ніж просто необхідна у побуті річ. Рушник символізує в українців рідну домівку, батьківщину та усе, що пов’язане з нею, що близьке серцю. Справжня українська хата має дуже багато рушників.Вони виконували функцію оберега, тобто захищали хату і родину від усього лихого. Рушники є ознакою працьовитості і охайності господині. Чим більше рушників на стінах – тим краща доля у сім’ї. 
Рушник супроводжував людину протягом усього життя і в радості і в горі. Рушник – це давня святиня мого народу. В його орнаменті втілена краса оточуючого світу, краса моєї неньки України. Українці вірять, що орнаменти рушника оберігають їх від злої сили, грізних духів.Цей український оберіг пройшов крiзь вiки i нинi символiзує чистоту почуттiв, глибину безмежної любовi до своїх дiтей, до всiх, хто не черствiє душею.

Цю істину важко заперечити. Багато зі мною погодяться, що іноді ці тварини можуть стати найкращими друзями для нас. 

Важко встановити час, коли розпочалась дружба людини і собаки. Серед дослідників існують суперечності: чи сама тварина прийшла до людини, бо її заманив запах їжі і тепло, чи людина принесла до своєї домівки цуценя шакала або вовка і приручила його. Як би не було, ми знаємо єдине: впродовж тисячоліть найвірніший друг людини — собака. 

При археологічних розкопках стоянок доісторичних людей знайдено кістяки та кістки собак. У стародавні часи художники малювали зображення собак на скелях. 

У Давній Греції та Стародавньому Римі собаки стали настільки популярними, що їм присвячували поеми та вірші, навіть трактати. 

Читай: Собака твій друг, якщо ти його господар 

Ми розуміємо, що собаки не завжди були такими, як вони є сьогодні. Не існувало такого шаленого розмаїття порід, як у наш час. Стародавні твори свідчать про те, що собаки не дуже відрізнялись від своїх диких предків. 

З часом змінювалось усе, не виключенням є цей вид тварин. Під опікою людини, при змінених умовах змін набув не лише зовнішній вигляд собаки, а й їх призначення. Люди розпочали виводити нові породи, які були призначені для певного завдання, тобто почали використовувати природні властивості згаданих тварин: нюх, слух і спритність.