Объяснение:
Ще назва є, а річки вже немає.
Усохли верби, вижовкли рови,
і дика качка тоскно обминає
рудиментарні залишки багви.
І тільки степ, і тільки спека, спека,
і озерявин проблески скупі.
І той у небі зморений лелека,
і те гніздо лелече на стовпі.
Куди ти ділась, річенько? Воскресни!
У берегів потріскались вуста.
Барвистих лук не знають твої весни,
і світить спека ребрами моста.
Стоять мости над мертвими річками.
Лелека зробить декілька кругів.
Очерети із чорними свічками
ідуть уздовж колишніх берегів.
- Привіт, Марічко! Як справи?
- Привіт, Оксанко! Мені якось сумно. В мене сьогодні вихідний, а мені немає з ким прогулятися. А ти як?
- Я так само переймалась через це! Можливо сходимо кудись разом?
- Це було б чудово!
- Маєш якісь пропозиції?
- Можемо піти до парку. Сьогодні чарівний сонячний день. Чи, можливо, ти хочеш щось запропонувати?
- Я не проти сходити до парку. Можна ще піти у порт. Кажуть, що сьогодні там виставка човників.
- Я навіть і не знала про це! Тоді обов'язково давай сходимо у порт.
- Домовились! Зробимо наш вихідний незабутнім.
- До зустрічі!
