Мама послала Сергійка до сусідів позичити солі .
Сергійка довго не повертався.
Уже й борщ закипів а його немає. Нарешті прийшов ,приніс у банці солі .
Мамай питає:чого це ти так довго ходив ?
- а я снідав каже Сергійко
- як снідав ? дивується мати
- а вони запросили мене снідати
- і шо ти їм відповів ?
- нічого сів і поснідав
-який же ти нечемний Сергійку !
Розгнівалась мати
Треба було сказати дякую я не голодний
- але ж мені дуже їсти захотілося ...сказати я не голодний це ж неправда .Хіба ж неправду можна говорити ?
Правда іноді буває гірша за неправду - каже мати
А Сергійко тепер думає як це ж так
Осінь це неймовірна пора року. Все вкрито чудовим різнокольоровим килимком. Прогулюючись я,ЗДАВАЛОСЬ, не могла відірвати очей від такої краси. Дерева вбралися в бездоганний одяг. МОЖЛИВО, навіть кращий ніж у відомих дизайнерів. Берізки вирішили показати свої зачіски усім людям. Вони опустили свої золотаві коси донизу, щоб всі могли бачити таку красу. Кожний листочок своїм шелестінням створював певний звук. І їх поєднання створювало мелодію. НЕМАЄ СУМНІВУ, що кращої мелодії я й не чула. НА ЖАЛЬ, день пролетів дуже швидко, але в мене залишилось багато вражень.
ЗДАЄТЬСЯ, осінь-це найкраща пора року!
Все що великими буквами вставні слова.
