Перепишіть вірш, пронумеруйте тільки коми, напишіть що вони розділяють ( Наприклад: 1-між однорідними членами речення і т.д.)
Ось-ось весна прокинеться в саду.
У білі сукні вдягнуться черешні.
А я у сад світ за очі піду
ш\Шукати дні, загублені й прийдешні.
Цей сад – як рай! Немає більш, мабуть,
Таких садів – хіба що в ностальгії, -
На Україні так вони цвітуть,
Що цілий світ у цвіті їх біліє!
Не можуть їм завадити й дощі,
Холодні і їдкі, мов хімікати,
І тільки десь поділися хрущі
У тім садку вишневім коло хати.

Настала осінь. Повітря стало прохолоднішим. Люди стали одягатися тепліше. Трава потемніла, пожовкла.Листя на деревах почало сохнути і опадати на землю, вкриваючи її теплим килимом. Лише ялинка залишилася зеленою, як влітку. Небо вкрилося темними, сірими хмарами. Пташки засумували, затихли, лиш де-не-де чується їх спів. Маленький горобчик попросив у вітерця: "Братику, ти високо літаєш!Поклич  сонечко, нехай ще трішки погріє землю".Вирішив вітерець до Подув він на небо,хмарки розсунулися, розлетілися і вийшло сонечко.Пригріло сонце і все навколо ожило,защебетало, заспівало і на душі стало радісно.

Був звичайний день. Вчителька молодших класів пішла до банку по кредит і зустріла свого учня.
Вчитель: Ганно,доброго дня. Ти мене пам` ятаєш?
Ганна: Марина Василівна? Хіба це ви?
Вчитель:Так, постаріла мабуть? Ти тепер у банку працюэш?
Ганна: Так,вже 10 років тут. 
Вчитель: Розкажи, що в тебе змінилось в житті?
Ганна: Я вийшла заміж,народила двох дітей. Нещодавно приїхала з Польші. У мене там брат живе,їздила в гості. А ви як?Чому прийшли до банку?
Вчитель: Донька моя заміж виходить,потрібні гроші на весілля. Пришла брати кредит.
Ганна: Та ви що? Я позичу стільки,скільки треба.
Вчитель: Дякую,Ганно. Хай щастить тобі. А я піду до дому,треба ще обід готувати. 
Марина Василівна пішла до дому, а Ганна ніяк не могла повірити,що зустріла таку рідну людину.