Односкладними називаються речення з одним головним членом ( наявний або підмет або присудок).
Головний член в односкладних реченнях може бути виражений дієсловом або іменником.
Односкладні речення поділяють на означено-особові, узагальнено-особові, неозначено-особові, безособові, називні.
Означено-особовими називають односкладні речення, головним членом яких є особова форма дієслова, що визначає особу, яка виконує дію.
Головним членом у таких реченнях можуть виступати тільки дієслова у формі 1 та 2 особи однини й множини теперішнього й майбутнього часу, а також дієслова 1 та 2 особи однини й множини наказового
Узагальнено-особовими називають односкладні речення, головний член яких означає дію, що може стосуватися будь-якої особи в будь-який момент часу.
Головний член таких речень, як правило, виражений дієсловом 2 особи однини теперішнього чи майбутнього часу або наказового
Узагальнено-особовими називаються речення, у яких головний член виражає дію, яка стосується будь-якої (узагальненої) особи. Головний член у цих реченнях виражається дієсловом найчастіше у формі 2 особи однини й множини. Хоча рідше в значенні узагальненості можуть вживатися й деякі інші форми дієслова (1 особа однини й множини, минулий час, 3 особа множини).
Неозначено-особовими називають речення, головний член яких виражений дієсловом у формі 3 особи множини теперішнього чи майбутнього часу або у формі множини минулого часу й умовного
Безособовими називають односкладні речення, головний член яких називає дію або стан, котрі не мають виконавця чи носія або реалізовані незалежно від них.
Називними називають односкладні речення, головний член яких виражений іменником у формі називного відмінка.
РЕЧЕННЯ:
1. Йду поміж людей (означено-особове; наявний лише присудок йду)
2. На другий день тільки про повінь і говорили (неозначено особове; наявний лише присудок говорили)
3. З поля тягне холодком (безособове; наявний лише присудок тягне)
4. Лежачого не б'ють ( узагальнено-особові; присудок не б'ють)
5. Океан чистоти і сяйва (називне; підмет океан)
