464 Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть спо- лучники сурядності однісю рискою, а підрядності двома. 1. 3 моря долітав то рев прибою то завивання сирени (Олесь Гончар). 2. Садки заснули пригріті волохатими шапками а хати накриті побіленими хустками стріх уже не знічувалися від вітряної вологи (€. Гуцало). 3. В не- волі тяжко хоча? й волі, сказать по правді, не було (Т. Шевченко ).4. Не плюй у криницю бо з неї ще будеш пити водицю (Нар. творчість). 5. Я волів би щоб це сказав хтось інший (Леся Українка). 6. Шквал ішов неширо- кою полосою несучи за собою хмари і зливу (М. Трублаїні).​

1. У недобру для серця пору я сказала комусь: "Люблю". 2. Я так давно
тягнуся до краси, та лиш тепер посміла попросити: "Навчи мене, ботаніко, роси з пелюсток мрій на землю не трусити". 3. "Роби добро, - мені казала мати, - і чисту, ісовість не віддай за шмати". 4. Мене ізмалку люблять всі дерева, і розуміє бузиновий Пан, чому верба від крапель кришталева мені сказала: "Здрастуй!" - крізь туман . 5. "Важка у вас мова - сказав іноземець- сусід я: брався за неї, але не осилив як слід". 6. Ми діждемось, що прийдуть і напишуть: "Тут був народ і звався Україною". 7. Запитаймо у себе: "Відколи, з якої пори почали українці себе у собі
зневажати". 8. "Чи є що золота дорожче на землі?" - у мудреця спитали якось люди. 9. "Дні коротшають так само непомітно, як людське життя." - думала мати . 10. Тепер вже я кладу тобі на плечі руки і говорю: "Пробач, моя вина".  11. Прийшла любов до мене й тихо "Все тлінне в світі, все це суєта". 12. Тим-то бабуся-покійничка було каже: "Не стає, не стає, моя дитино, таких дівчат і козаків на Вкраїні, як за мого дівування було". 13. "Хіба щось погане приснилося?" - питають мати і знову заходжуються дмухати в жарину. 14. "Ось я йду!" - обізвалась зима. 15. "Ох, голубе, - Лисиця застогнала. - Бодай би вже й не жить, як отаке терпіть". 16. "Ні, не клич мене, весно, - казала я їй, - не чаруй і не ваб
надаремно". 17. Коли шептав тобі: " Кохаю" - я був, як травень, молодий. 18. Час минає! звикли "ви" казати. 19. "Невже це він співав?" - здивувалася дівчина. 20. "Де ви були? - запитала з тривогою. - Я вже зачекалася" тобі: "Кохаю…", за тебе Богу

Правила на пунктуаційні знаки: усюди, де лапки - пряма мова та знаки при прямій мові. Там, де коми, - складнопідрядні речення та сладносурядні або звертання. Будуть запитання - звертайся, до

Щороку в нашій школі святкують День учителя. Цього ж року в учнів старших класів виникло багато цікавих ідей і, що головне, вони втілили їх в життя, тому наше свято вдалося.Зранку старшокласники дуже рано прийшли до школи. Святково вбрані, з квітами та листівками, вони очікували вчителів і щиро вітали кожного. Листівки виготовляли усією школою на уроках малювання. Найкращі саморобні листівки потім підписували і вручали вчителям. Недарма кажуть, що найкращий подарунок — це річ, зроблена власноруч.Найцікавішим у святкуванні було те, що на один день школа перейшла під керування старших учнів! Було проголошено день самоврядування, щоб вчителі могли трошки відпочити від своїх обов'язків. Мені було дуже приємно гати, як добре вдався цей день — організовано все було дуже відповідально, старші продумали свято до найменших дрібниць. І вчителі були приємно вражені, адже про задум старшокласників знали тільки завучі, які й допомагали все влаштувати! Уроки в усіх класах також провели старшокласники, а вчител гали, давали поради і допомагали. У нашому класі урок літератури проводив учень із 10-б класу, він дуже цікаво розповідав і видно було, що він ретельно готувався до уроку.Завершився скорочений навчальний день святковим концертом, на якому були і танці, і співи, і театральні вистави, і, звісно, теплі й щирі слова. Концерт сподобався всім.А ще на одному з уроків всі ми писали твір «Моя улюблена вчителька». У цих творах учні не тільки висловлювали свою любов та подяку улюбленому вчителеві, а й багато міркували про те, наскільки важливою, складною і водночас радісною є ця професія.Насправді вчитель — людина, дуже важлива для суспільства. Адже він має бути і другом, і другою мамою, і викладачем знань, має вміти похвалити і виправити помилку. Скільки відповідальності лежить на вчителеві, важко й уявити! Цікаво що старшокласники, провівши уроки в, молодшій та середній школі, обмінюючись враженнями, в один голос говорили, що бути вчителем дуже важко і що вони усвідомили це, тільки опинившись за вчительським столом.Дуже добре, що наше шкільне свято викликало не лише море теплих емоцій, а й багато роздумів у нас, учнів. День учителя святкують один раз на рік, але як було б добре, якщо б учні своєю поведінкою та до робили кожен день світлим і святковим, тоді усім нам було б набагато краще, а навчання перетворилося б на свято.