Ледве дихнуло весняним теплом, набубнявіли на деревах бруньки - ось, ось виткнуться листочки. Все в природі оживає, неначе одягається в коштовні шати. Ясне сонечко покликало в гості ранню весну. Попливли у небесній височині білосніжні хмарки. Зазеленіла молоденька травичка. Свіжий вітерець торкнувся голих дерев.
Все навкруги змінилось. Прилетіли співучі птахи з теплих країв. Прокинулись милі звірята з зимової сплячки. Дерева прокинулись від зимового сну. Три тополі, височать у полі - вибирають собі весняну барву. Дивишся у небо, а там двоє - журавель і журавочка. І так гарно і легко кружляють, немов би танок якийсь водять. Розтанув на водоймах твердий лід. А хороші діти садять дерева і підливають. Білять вапном, щоб шкідники не вилазили на них і не завдавали шкоди.
Коли юннати це зроблять, то буде дуже добрий урожай. Мені дуже подобається ця пора року - барвиста, весела, духмяна і запашна весна! А вам?
Йде вперед невеликий гурт людей, хотілиб повернутьись до дому, та дому вже немає...
Ще здається вчора був дім, було село, була сім*я. Прийшов польський пан тай відібрав землю, ніби по наказу короля має право. Навіщо їм ще та земля. мають велики пожиток. багато землі, грошей, ще білше невільників які працюють за дурно під батогом. Прийшли й до нас в село та ще в інші села і міста заберають все, все що було в багатих і бідних людей.
Поляки-нахаби які зносять все довкола навіть культуру, традиції, звичаї. Була біла хатина стала, біло-червона від людьської крові, була українська церква стала католицька.
1686 рікполяки не бояться нікого й нічого та всеодно має бути якийсь вихід.
Ще вора був дім, зараз немає хотіли люди миру а дочекались війни, замість весни прийшла зима і зрушилося все. Поясненя цьому є: жадібність, злоба, заздрість наслідок- війна.
