382 Відредагуйте речення. Поясніть суть допущених помилок у вживанні сполучників.
У яких реченнях сполучники доцільно замінити синонімічними? Відредаговані речення
запишіть.
1. Учитель сказав, що Дмитро пропустив багато уроків, що може погано
вплинути на успішність, що є неприпустимим. 2. Оленко, одягни теплішу
куртку, зважаючи на те що сьогодні прохолодно. 3. Протокол зборів під-
писали всі члени комісії, одначе з окремими зауваженнями. 4. Що більше
працюватимеш, тим більше матимеш. 5. З 25 по 27 червня історичний
музей не працюватиме, позаяк зачиняється на ремонт. 6. Як не старався,
але однак не зміг усього зробити. 7. Усі знали, аби купити білет, то прийти
Вчасно.

1.    Мовивши слово, треба бути йому паном.
2.    Не так то він діє, як тим словом сіє.
3.    Говори стовпу, а він стоїть.
4.    Дай дурневі макогона, то він і вікна поб'є
5.    Скільки вовка не годуй, а він все в ліс дивиться
6.    Чує дзвін, та не знає, звідки він
7.    вітер віє і не знає, що погоду він міняє
8.    "Ти йому слово, а він тобі десять"
9.    "...Та він заткне за пояс любого вашого занюханого службовця, бо тепер сам на цілих двоє сіл службовець. Агент!"
(В. Кучер "Трудна любов"),
10.    „він вивів із себе Сидора вчора на вулиці через дрібницю"

Осінній ліс! Хто з нас не гуляв в осінньому лісі, не милувався красою опалого листя, золотавим килимом, що укутав землю.Саме восени в лісі все стає казковим і незвичайним. Багряне листя осики схоже на достиглі яблука, жовте листя верби — на кораблики, а листя клена — на золоті зірки. Блищить на сонці сріблисте павутиння, червоніють яскраві кетяги горобини. На лісовій галявині ще можна знайти підберезники, рожеві сироїжки, слизькі грузді, запашні рижики. На старих великих пеньках тиснуться один до одного опеньки. У лісовому струмку вода настільки прозора, що видно кожну травинку. Гарно в осінньому лісі.Свіже і прозоре повітря. Голубіє небо. Сонце пестить. Але ось налетів раптово вітерець, і зашумів ліс, зашепотіли берізки, заскрипіли своїми могутніми верхівками сосни.Про що шумиш ти, осінній ліс?Можливо, прощаєшся із сонячним літом, з теплими днями золотої осені? Про що шепочуть листя берези, клена, осики, кружляючи в повільному танку й опускаючись на землю, укриваючи її різнобарвним килимом? Шумить ліс, перемовляються дерева, прощаються із ще теплим сонцем, блакитним небом, зграями птахів, що летять на південь.Прощайте, сонячні дні, літні дощі, лісові квіти, трави. "Прощай, до зустрічі з весною", — ніжно шепочуть білокорі берізки своєму суворому другові дубу-мовчуну.Незабаром спорожніє ліс, скинуть своє убрання дерева. Стане голо, порожньо. У далеку путь збираються дикі гуси. Розрізаючи синь неба, підніметься високо клин журавлів.І ліс шумить, прощаючись з осінню, готуючись до холодної і сніжної зими.