Україна – відносно молода держава, проте має довгу та драматичну історію. До здобуття незалежності в тисяча дев’ятсот дев’яносто першому році Україна почергово входила до складу кількох великих держав. Наша культура нараховує близько півтора тисячоліття, у ній органічно поєднані автентичність та вплив християнської, європейської та інших видатних культур світу. Українці зробили свій внесок у розвиток світової науки, філософії та мистецтва.
Сьогодні Україна перебуває в стадії політичного, економічного та соціального розвитку. На цьому нелегкому шляху ми стикаємося з необхідністю вирішити багато важливих проблем – забезпечити людей робочими місцями, молодь – можливістю здобути освіту, потурбуватися про доступність медицини для всіх, особливо для стареньких людей та інші. Цими питаннями займається уряд країни, проте всі ми можемо зробити свій посильний внесок – бути ерудованими та обізнаними, отримати потрібну державі професію, брати участь у благодійних заходах, допомагати один одному.
Сучасна Україна – це країна з великими можливостями. У нас є все для того, щоб досягти благополуччя для всіх – географічне положення, корисні копалини, родюча земля, розумні люди. Не вистачає лише високого рівня правового регулювання всіх сфер життя. Дуже б хотілося, щоб уряд та заможні люди не були байдужими до проблем країни, підтримували розвиток нових технологій, які б сприяли очищенню довколишнього середовища.
Зараз про Україну знають в усьому світі завдяки нашим землякам – спортсменам, діячам науки та мистецтва. Недарма у 2012 році в нашій країні було проведено чемпіонат Європи з футболу Євро-2012. Це дало можливість туристам з усієї Європи відвідати нашу країну та поближче познайомитися з нашими традиціями. Таким чином сучасна Україна зміцнює зв’язки з іншими державами.
З одного боку, досить складно жити в країні, що перебуває в стані свого розвитку, адже люди не впевнені в своєму майбутньому, не відчувають стабільності. А є іншого, розвиток – це шлях уперед, вгору, і кожен із нас є творцем свого майбутнього та майбутнього цілої країни.
Мені дуже подобається щось робити самій. Адже так добре, коли з твоїх рук з’являється щось гарне й оригінальне!Я дуже люблю бісероплетіння й часто роблю для себе та подружок браслети й намиста. А ще — маленьких звіряток. Я їх дарую друзям як сувеніри або залишаю в себе, прикрашаю ними кімнату.
Іноді я можу щось пошити — щоправда, досить просте. Спідницю собі або вбрання для сестриччиної ляльки. Сестричці дуже подобаються сукні, які я шию для її ляльок.
Також я вмію куховарити (і, до речі, дуже люблю приймати гостей). До мене часто приходять друзі, і я частую їх оригінальними бутербродами, незвичайними салатами, цікавими десертами — власноруч приготованим морозивом із фруктами, тістечками з вафлями і згущеним молоком, фруктовими коктейлями. А нещодавно я навчилася пекти бісквіт! Зі свіжими ягодами — дуже смачно!
Ну а головне моє захоплення — вишивання. Ним я можу займатися годинами, якби могла, мабуть, цілими днями тільки і вишивала б. Мене навчила цього бабуся. Пам’ятаю, всі маєчки та сукенки, які я носила в дитинстві, вона вишивала хрестиком — то якісь орнаменти, то котики, то зайчики — все, що подобалося мені малій. А зараз завдяки їй я сама вишиваю (і хрестиком, і гладдю) серветки, скатертини, навіть цілі картини! Кілька днів тому я саме закінчила вишивати прегарну картину — букет яскравих айстр на столі. Вийшло дуже красиво, і мама повісила її у вітальні. А тепер я вишиватиму подарунок для подружки — картину, на якій зображено морський пейзаж.
Мені дуже цікаво робити щось власноруч. Я хочу навчитися ще в’язати й плести макраме. Надзвичайно приємно, коли твоя праця радує близьких людей, змушує їх посміхнутися, покращує їхній настрій. А ще рукоділля дає безмежний простір для творчості. Варто лише трохи пофантазувати, постаратися — і виходить дуже цікава й корисна річ.
