На щастя життя дарує кожній людині другий шанс або надію на нього. Знаєте , кожного дня я просинаюся з думкою, що сьогодні буде новий день , і , напевно, він буде не такий, як попередній, та на жаль, кожен вівторок схож на середу а середа на четвер. Але ж одного ранку все ж таки ви прокинетесь и відчуєте, що буденність не проносить вам нічого окрім звичок, і ,мабуть,зробите нарешті те, що змінить ваше життя. Але ж зверніть увагу , що це лише надія. І нічого не станеться до поки ви нічого не зробите. Між нами кажучи можна придумати багато причин зробити щось пізніше і тішити себе мріями , але ж,здається , мало-то не хоче знайти причину щоб не звертати уваги на ті причини. Отож, по правді кажучи, бути мрійником приємно лише у своєму світі, а серед людей потрібно бути людиною. Чи не час свої мрії зробити бажаннями ,а бажання своїми цілями? Все у ваших руках. Усім відомо , що посієш , те й пожнеш.
Объяснение:
Понад десять тисяч дерев росте на земній кулі. Кожне з них має свою назву. Та лише одне з-поміж них носить ім’я людини. Це дерево – секвоя.
Кривава боротьба точилася між корінним населенням Америки та білими завойовниками. Страшній вогнепальній зброї чужинців.Секва загинув у одній з нерівних сутичок. Та його народ ще довго чинив чужинцями опір. На честь безстрашного волелюбного Секви індіанці назвали найміцніше, найвище, найвитриваліше дерево своєї землі.
Завойовники робили все можливе, щоб примусити індіанців забути свою історію, намагалися витравити з їхньої пам’яті героїчні легенди й перекази про колишню незалежність рідної землі.
Тому-то й муляла очі завойовникам могутня секвоя. Адже своєю назвою вона нагадувала про звитяжного вождя Секву!Європейці заходилися перейменувати дерево. Спершу нарекли його каліфорнійською сосною. Тоді вигадали назву «мамонтове дерево». Обидві назви не прижилися Звісно, поширення не набула жодна з цих назв. Їх не визнавали індіанці. Горде ім’я Секви залишалося невідривним від дерева-богатиря.
