Завдання 4. Прочитайте текст, випишіть словосполучення, виконайте їх повний синтаксичний аналіз.
Ось так злетілися сини-соколи. Чумака старого діти, на клич батьків. Запізнилися, та шлях був далекий. Одначе жоден не переступив через волю батьківську. Так, наче визбирало їх материне серце по світах, по загетях та й звело докупи. А найдивніше з тим найменшим, що ні вісток не мав, нічого не знав, а прилетів додому так, наче серцем вчув.
Стара Чумачиха не знала, де котрого посадити - той хороший, а той іще ліпший. А найкращий той найменший, що ні в огні не згорів, ні в воді не втонув. Що за всіх так тяжко покутує, та й усе живий от, веселий і щирий, увесь світ пригорнув би. Ачей материне благословення на нім, як щит непобідний, хоронить його і заступає.
Підсунули стіл поближче до покутя, поближче до батька, і посадила стара мати чотирьох синів-соколів батька поминати, щоб бачив старий Чумак, що діти його виконали його волю, та й щоб сам був укупі. Упадала коло них з малою, частувала та примовляла. Та все не зводила очей з них, а найбільше з того найменшого.
Не зводили очей з нього й три брати - дивилися та лиш час від часу нишком перемовлялись між собою.
Знав Андрій, що кожному з них його - Андрієва - доля вписалася на шкурі. Добре знав. І болів душею.

Моя мама – найкраща мама у світі. І її руки випромінюють добро та світло. Колись вони сповивали мене і гойдали. А потім допомагали робити перші кроки. Вони заспокоювали мене, коли щось не виходило. Потім мамині руки перший раз збирали мені портфелика до школи. Мама тримала мене за руку, коли вела у перший клас.

Коли я хворію, мама обов’язково пригорне мене до себе, приголубить. Вона робить мені гарячий цілющий чай, приносить ліки. Ії ніжні руки, мабуть, вміють лікувати, і скоро я вже одужую.

Мамині руки трудящі,  вони не знають спокою. Ці руки дуже рідко відпочивають. З ранку до вечора вони трудяться: на роботі, вдома. Своїми добрими руками мама готує нашій родині  смачні сніданок, обід та вечерю. Вона турбується про нас не тільки словом, але й справами. Я навіть знаю слова з пісні, що присвячені маминим рукам: «Мамині руки - колиска моя. Хліб у долонях, що сонцем сія».

Ми не завжди цінуємо  все, що для нас робить мама. Часом ми не слухаємося її, погано себе поводимо, або забуваємо подякувати за її турботу. Але дар від маминих рук – найдорожчий у світі. І про це потрібно пам’ятати. Дуже важливо віддячувати мамі за ласку її добрих рук. Можна до й по господарству, власноруч змайструвати  для неї подарунок, принести їй якісь солодощі. Можна навіть просто підійти та поцілувати її теплі руки. І сказати слова подяки.

1. Не пробуй море палицею, а окріп пальцем. 2. Не вмивався ти,

аби так казать. 3. Не вчи орла літати, а рибу плавати. 4. Не нагнеш-

ся до землі, то й гриба не знайдеш. 5. Не питай, ладо, у гніву поради.

6. Не хвалися травою, а хвалися сіном. 7. Не знаєш жарту - - не йди

поміж люди. 8. Я не хочу йти в ворота - розбирайте тин. 9. Як гороб-

ців боятися, то й проса не сіяти. 10. Що згоріло, того не підпалиш.

11. Що міль не з'їсть, то сточить заздрість. 12. Голубине перо, яке б не

було легке, само в небо не злетить без живого голуба.