ответ:Гармонія людини і природи як велика духовна цінність.
Кажуть, у природи немає для нас ні нагород, ні покарань, у неї є лише наслідки. Я особисто це розумію так, що людина і природа взаємозвязані і взаємозалежні. Людство використовує природне багатство: ліс, водоймища, гори, тварин і рослин. Природа, здається, щедро ділиться всім цим. Але в останні часи гармонія людини і природи швидше нагадує "екологічне рабство". Людина бере, але, нажаль, не віддає. Людина - споживач, а не партнер. Природа кричить: "Земляне, не нищ мене! Не вирубуй дерев в горах! Не забруднюй океани пластиком! Не нагрівай чадом планету! Не спалюй тваринок в полях!.." Сказати по правді, не нищити природу може лише людина з духовними цінностями. Не йде мова про релігійні переконання. На мою думку, ти можеш не читати книжок і не дивитися Діскавері про природу, можеш на мати вдома жодної домашньой тваринки, але в наш час інтернету неможливо не знати про екологічні проблеми країни і світу.
Отже, щонайменше, що може зробити кожен з нас зараз і тут, - це не викидати папірці і білетики на вулиці собі під ноги, сортувати сміття вдома і не знущатись над бродячими тваринами. Тоді, мабуть, можна говорити про гармонію людини і природи.
Объяснение:
Дотримання божих заповіведей під час великого посту
Объяснение:
Перш ніж говорити що б то не було про духовну складову посту, потрібно звернути увагу на те, як ми будемо харчуватися. Адже найпомітніше під час посту саме харчові відмінності. Сенс посту-не в тому, щоб не їсти тваринної їжі (їжа сама по собі не робить нас ні ближче до Бога, ні далі від нього). Все ж ми – істоти з плоті й крові, і питання нашого харчування надзвичайно важливе. Загальне правило: харчуватися потрібно так, щоб відчувати легкість. Можна обтяжити себе і пісною їжею. І не “зациклюватися ” на їжі.
ВІДМОВИТИСЯ ВІД БУДЬ_ЯКОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ.
Піст-час нашого звільнення. Звільнення від того, що нас поневолює. У цей час ми можемо зробити маленький подвиг: відмовитися від руйнівної прихильності. У кожного він буде свій. На цей час хтось повністю утримується від алкоголю, хтось-від куріння, а хтось-від телесеріалів,обмови… Подібних подвигів не варто вимагати від інших, але самому добре спробувати.
МОЛИТИСЯ РЕГУЛЯРНО.
Піст без молитви – зовсім не піст. Свою звичайну “немолитвенність” нам зручно списувати на ритм міського життя, сімейні турботи, проблеми та ін.Але спробуйте під час посту звільнити для молитви хоча б по 10 хвилин вранці і ввечері. Можна читати звичайні ранкові та вечірні молитви або щось ще, наприклад, Псалтир, але під час посту до цих молитв потрібно додавати ще одну – коротку і ємну молитву святого Єфрема Сирина, що задає «тон» на ці тижні.
ЧИТАТИ ПИСАННЯ.
Під час Великого посту Церква за щоденними Богослужіннями прочитує три старозавітні книги: Буття, пророка Ісаї і Притчі. Існує також благочестивий звичай за час посту прочитувати самостійно всі чотири Євангелія. Важко бути християнином, не знаючи Писання. Якщо ви ще не прочитали повністю Старий і Новий Завіт-надолужте згаяне за майбутні сорок днів. А якщо вже подужали всю Біблію, не думайте, що цього достатньо: властивість нашої пам’яті така, що ми, на жаль, багато забуваємо. Постарайтеся читати Писання регулярно, найкраще кожен день, в спокійній обстановці, де можна зосередитися. Буде чудово, якщо після читання ви знайдете час трохи поміркувати про прочитане і подумати, як співвіднести Писання зі своїм життям.(З айфонів у чергах,на зупинках..).
