Якою постає людина 21 століття? Освіченою, інтелігентною, вільною? Які значення мають ці слова? Освічена людина- це людина з певною сумою знань і здатністю їх осмислювати, аналізувати, робити висновки. Інтелігентна людина, яка ще має до цього моральні та духовні якості.А яка ж вільна людина? Вільна людина керує своїм життям, чинить на свій власний розсуд і сама перед собою несе відповідальність за свої вчинки, і не чекає, коли приймуть рішення за неї.
Чи може людина, позбавлена здорового глузду, людина, яка не знає ціну власних мовливостей бути вільною? Я вважаю, що ні.Чим більше людина знає, тим вільніша вона в одній чи іншій думці, тим вільніша вона в свої планах на майбутнє. І з вислівом Вергілія:» Чим освіченіша людина, тим вона вільніша», - я повністю згодна.
У п’єсі «Ярослав Мудрий» Іван Кочерга будує всі події навколо образу князя Ярослава і його боротьби з різними перешкодами. Ярослав постає людиною мудрою, освіченою, на плечах якої лежить доля розвитку Київської Русі.Мудрість Ярослава- в прагенні до знань, до культури, до освіти народу. Ярослав створює перші закони «Руської правди», будує храм на честь Божої Матері.Сильним духом і волею, князь зміг прийняти гідне рішення для свого народу, тим самим довевши свою незалежну і вільну особистість.
Долю освічених жінок змальовує Ольга Кобилянська. В повісті «Людина», де головною героїнею виступає дівчина Олена, ми можемо побачити приклад освіченості та незламності духу. Олена багато читає, полюбляє музику, тонко відчуває природу.
«В мені живе любов до свободи і непохитна рішучість не дати накому себе поневолити, ніколи не схилити своєї голови, коли проти цього протестує моя совість», -каже Олена.
Дівчину відмовляли і казали, що головне в жіночому житті сидіти з родиною і « не висовуватись». Але Олена не така. Вона має свій вибір, якого дотримується до кінця.
Її волю і розум - не можна роз’єднати. Прототипом героїні твору, на що вказують щоденники Кобилянської, була сама авторка твору, яка прагнула до світла, сонця, повнокровного життя. Її ідеал-жінка освічена, інтелігентна, дівчина з високими духовними запитами. Такою вона створила Олену.
Давайте повернемося до сучасного життя. За Конституцією України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. А чи спрацьовує цей закон у нашому повсякденному житті?Звичайно, вільна людина-це опора для держави, але чи може людина, яка не знає своїх прав та обов’язків бути вільною? Освічені люди і тим вільні, що вони знають, чого вони гідні, які їхні права, як вони можуть себе захистити та інших. Без освіченої націїї немає державного розвитку. І наша освіта формулює цивілізовану, демократичну молодь. Тому в наших руках - майбутнє України. І ми повинні зробити все, щоб нація була освіченою, бо це великий фундамент для розвитку як і духовних цінностей людини, так і розвитку всієї країни.
як то так
Кримські гори - гори на Пд. Кримського півострова, в Кримській обл на 180 км з Пд. Зх. на Пн. Сх., від мису Фіолент поблизу м. Севастополя до мису Іллі біля м. Феодосії Шир. до 50 км.
Кримські гори складаються з трьох майже паралельних пасом з крутими пд. і пологими пн. схилами. Пасма розділені поздовжніми ерозійними зниженнями. Найвищим е Головне пасмо Кримських гір. Воно починається на Захід Балаклавськими висотами (316 м), найвищої вис. досягає в центр, частині (1545 м, г. Роман-Кош) і закінчується на Сході Феодосійськими висотами (310 м). У західних і центральних частинах Головне пасмо становить майже суцільний масив, що складається з опалових гір, вирівняні безлісі вершини їх називають Яйлами.
Далі на Схід воно розчленоване глибокими ущелинами й долинами на окремі масиви (Чатир-Даг, Демерджі-яйла, Карабі-яйла) та хребти. У вапняках, з яких складаються яйливські масиви, широкого розвитку набули карстові форми рельєфу: на поверхні - воронки, карри, провальні улоговини та ін., в глибині - колодязі, шахти, печери. Найдовшою серед 800 карстових порожнин К. г. є Червона печера (13,1 км), найглибшою - Солдатська печера (500 м).
Головне пасмо має кілька перевалів: Ангорський прохід (752 м), Байдарські ворота (527 м) та ін. Пд. схил пасма утворює смугу Південного берега Криму, для рельєфу якого характерні гірські амфітеатри, зсуви, нагромадження скель (хаоси), подекуди - виходи вулканічних порід - лаколіти (Аюдаг, г. Кастель та ін.), давньовулканічні масиви (Карадаг). З Півночі Головне пасмо оточене смугою передгір'я, що складається з двох куест - Внутрішнього пасма Кримських гір (вис. до 738 м, г. Кубалач) та Зовнішнього пасма Кримських гір (вис. до 344 м).
У геологічному відношенні Кримські гори являють собою великий антиклінорій, що є частиною Альпійської геосинклінальної (складчастої) області. Ядро його складається з дуже дислокованих і метаморфізованих осадочних порід мезозою - глинистих сланців, пісковиків, конгломератів І вапняків, у будові пн. крила антиклінорія беруть участь мезозойські й кайнозойські відклади - глини, мергелі, вапняки (див. Кримська складчаста система).
Клімат Кримських гір змінюється від субтропічного з м'якою зимою і жарким посушливим літом на Пд. березі Криму (пересічна температура січня - (-1, +4° липня +24°) до прохолодного, вологого, з сильними вітрами на яйлах. Річки короткі, з нерівномірним стоком; значні запаси підземних, в основному карстових вод. У передгір'ях переважають карбонатні чорноземи й дерново-карбонатні ґрунти, на схилах Головного пасма - гірсько; лісові бурі й гірські коричневі ґрунти, на яйлах - гірсько-лучні чорноземоподібні та гірські чорноземи.
Схили Головного пасма вкриті дубовими, буковими і сосновими лісами, на яйлах - лучно-степова рослинність, у передгір'ях - лісостепова. На Пд. березі поширені ксерофітні ліси та чагарники (дуб пухнатий, сосна кримська, ялівець високий, кавове дерево та ш.); місцями - вічнозелена рослинність.
Поширені паркові насадження з кипариса, кедра, магнолії, платана та ін. Всього лісами в Кримських горах вкрито 336 тис. га, в них нараховується понад 2200 видів рослин, близько 10% з них - ендеміки (клен Стевена, глід Пояркової та ін.). Для вивчення й охорони природи в Кримських горах створено Ялтинський гірсько-лісовий заповідник, Карадагський заповідник та Мис Мартьян, а також Кримське заповідно-мисливське господарство, 6агато природних об'єктів оголошено заказниками, пам'ятниками природи. Кримські гори - важливий район туризму, Пд. берег Криму - курортний район всесоюзного значення.
