Назвати рядок, у якому всі прийменники – похідні. А Біля, повз, поперед, назустріч, окрім. Б Кінець, із-за, через, навколо, після. В Коло, у зв'язку з, поперед, поміж, з-між. Г З-під, серед, замість, близько, після. 2. Визначити рядок, у якому всі сполучники належать до сурядних. А Б В Г Як, мов, коли, тому що. Або, також, однак, не то...не то. Хоча, хай, поки, нібито. Проте, що, але, щоб. 3. Визначити рядок, у якому похідні прийменники утворені від прислівників. А Близько, вглиб, край, посеред. Б Навколо, навкруги, вздовж, упоперек. В Напередодні, окрім, замість, проміж. Г Назустріч, протягом, кінець, наперекір. 4. Визначити речення, у яких сполучник з'єднує однорідні члени. А Історико-мистецьку експедицію з метою обстеження храмів провів обласний краєзнавчий музей, а її науковим консультантом став професор зі Львова. Б Видавництво й обласна бібліотека за сприяння обласної державної адміністрації та обласної ради започаткували регіональну книжкову виставку. В Читачі висловлювали своє захоплення особистістю письменника і ділилися враженнями від прочитаних книжок. Г Про Модеста Левицького говорили у своїх виступах письменники, а гості висловили думку про необхідність видання повного зібрання його творів. 5. Визначити, у якому рядку всі прийменники пишуться окремо. А Б В Г На/в/коло, на/відміну/від, з/поміж, із/над. У/справі, незважаючи/на, з/метою, згідно/з. За/для, по/під, відповідно/до, на/перед. З/поза, у/супереч, по/близу, незалежно/від. 6. Установити відповідність між словосполученнями і смисловими відношеннями, на які вказують прийменники. А Прийти за півгодини. Б Прибирати в класі. В Приготуватися для складання твору. Г Підручник з математики. Д Розмовляти з однокласником. 1. Відношення мети 2. Об’єктивні відношення відношення 4. Часові відношення 5. Означальні відношення 7. Установити відповідність між підрядними сполучниками та їх групами за значенням. А Щойно, поки, ледве. Б 3 тим щоб, аби, для того щоб. В Тому що, бо, оскільки. Г Як тільки, з того часу як, коли. Д Як, що. 1 Причинові. 2 З'ясувальні. 3 Часові. 4 Мети. 8. За поданим початком скласти речення, використовуючи сполучники підрядності: а) складнопідрядне мети; б) складнопідрядне допустовості. У Музеї української літератури відбулась презентація книги, ...

•Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш. •Мовивши слово, треба бути йому паном. •Слово до ради, а руки — до звади. •Слово до слова — зложиться мова. •Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається. •Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує. •Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові. •Більше діла — менше слів. •Будь господарем своєму слову. •Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш. •Від красних слів язик не відсохне. •Від солодких слів кислиці не посолодшають. •Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи. •Від теплого слова і лід розмерзається. •Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи. •Впік мене тим словом, не треба й вогню. •Гостре словечко коле сердечко. •Де мало слів, там більше правди. •Діла говорять голосніше, як слова. •Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться. •Добре слово краще, ніж готові гроші. •Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш. •За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся. •З пісні слова не викидають і свого не вставляють. •І від солодких слів буває гірко. •Кого не б'є слово, тому й палиця не Коня керують уздами, а чоловіка — словами. •Красне слово — золотий ключ. •Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів. •Краще переконувати словами, як кулаками. •М'які слова і камінь крушать. •На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся. •Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить. •Не кидай слова на вітер. •Не так то він діє, як тим словом •Що кому треба, той про те й теребить. •Байка байкою, а борщ стигне. •Шабля ранить тіло, а слово — душу. •Слово — не полова, язик — не помело. •Слово — вітер, письмо — грунт. •Слова пристають, як горох до стінки. •Слово вилетить горобцем, а вернеться волом. •Слово може врятувати людину, слово може і вбити. •Як овечка: не мовить ні словечка. •Слово старше, ніж гроші. •Удар забувається, а слово пам'ятається. •Чиєсь одне слово губить діло. •Щире слово, добре діло душу й серце обігріло. •Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить. •Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть. •Доведе язик не тільки до Києва, але й до кия. •Дурний язик — голові не приятель. •Дурний язик попереду розуму біжить. •Перше погадай, потім повідай. •Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив. •Не те гріх, що в рот, а те, що з рота. •Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить.

•Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш. •Мовивши слово, треба бути йому паном. •Слово до ради, а руки — до звади. •Слово до слова — зложиться мова. •Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається. •Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує. •Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові. •Більше діла — менше слів. •Будь господарем своєму слову. •Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш. •Від красних слів язик не відсохне. •Від солодких слів кислиці не посолодшають. •Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи. •Від теплого слова і лід розмерзається. •Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи. •Впік мене тим словом, не треба й вогню. •Гостре словечко коле сердечко. •Де мало слів, там більше правди. •Діла говорять голосніше, як слова. •Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться