а і в- співрозмовники
а: -як ти вважаєш: чи потрібно роьити добрі справи?
в: - не думаю, що це хороша і навіщо тратити час на інших людей, коли часто вони навіть і не подякують?
а: - а от я думаю, що потрібно. недарма ж кажуть: ти зроби, а тобі то повернеться в стократ. от ти любиш, коли з тобою добре чинять?
в: так, це приємно.
а: елементарна чи увага- і вже зробиш людині приємно)
в: але напевно на те треба мати багато адже іншим людяи все-
а: я думаю інакше. адже перевести стареньку через дорогу чи дістати хлопчикам м*яч з кущів- це секунди твого ти можеш посіяти зернятко, а виросте з нього могутнє дерево!
в: але як я знайдк людину, якій потрібна ?
а: тут не потрібно прикладати такі велиеі зусилля як ти думаєш. варто просто бути уважнішим до навколишнього середовища і хоч інколи озиратися по сторонам.
в: так, ти справді: а раптом мені потрібна буде і мені її хтось надасть ось так бзкоштовно?
а: але для того треба сіяти добро вже з юності
в: дякую за повчальну розмову
а: будь ласка. от це вже було моє чи не найбільше добре діло- навчити когось )
13 реплік)
якщо людину змалку будуть привчати до сімейного виховання, то селфі не зможуть повністю замінити родинні фото. адже селфі – це, для початку, фото самого себе. ти робиш фото, в кадрі якого, згідно правилу, знаходиться лише твоє обличчя, і це, можливо, навіть розвиває самозакоханість, що не є найкращим виходом для майбутнього людини взагалі. яка мова може йти про знімки сім’ї, коли, припустимо, підліток бажає робити лише фото свого гарненького личка.
в більшості випадків селфі не роблять просто так. для них спеціально фарбуються, вбираються і намагаються показати себе якомога привабливішим, часом навіть роблять з себе зовсім іншу людину, вбиваючи в собі всю унікальність особистості. випадкові і спонтанні фото, які переважали в минулому, розкривали людей такими, якими вони були і є. на них людина жива, невдавана.
