1.Накресліть схеми речень.
пасли я не нав, як тяжко жить без солов'я, що в пісні аж тремтить тільцем своїм
маленьким і гарячим. Ніч темніє, ясніють зорі, та з дахів капотить на відлигу.Тепер я знаю ,
де беруться квіти :їх, певно, юні весняні дощі з далеких гір приносять нам на землю.
2.Накресліть схему речення та зробіть синтаксичний розбір.
незнаний на початок і кінець, не розуміємо та'мну міру, коли життя сплітає у вінець в незначній черзі віру і надію.
3. Складіть речення за схемами.
[ ],[ ],і[ ]
(якби...),(якби...),[ ],[ ]
4 Запишіть продовження речення так, щоб утворилися складні речення з різними видами звязку.
молоденькому вітру здалося, що всі хмари він прожене...​

Учитель я буду хорошо учится.                                                                       Потому что Украинский язык мой родной.                                                           Его должны все Украинцы знать,                                                                         А если не знает Украинец Украинского языка.                                                   То он не Украинец.                                                                                                 Все должны знать Украинский язык!

Повiсть «Земля» висвiтлює одвiчнi проблеми — людини i землi, злочину й кари, батькiв i дiтей. Трагiчна iсторiя родини Федорчукiв — це новiтня iнтерпретацiя християнського мотиву братовбивства, хоч i написана за реальними подiями, що вiдбулися в с. Димка, де жила якийсь час О. Кобилянська. Цьому творовi притаманнi глибокий психологiзм та символiзм у розкриттi образiв. Так, Михайло i Сава — протилежнi психологiчнi типи. Марiйка та Iвонiка — уособлення цiнностей народності моралi, Сава i Рахiра — втiлення духовності і деградацiї, образ Анни передає трагедiю шляхетності;, чутливості; душi в жорстоких обставинах тогочасного сiльського життя.
Михайло Федорчук, син заможного господаря - парубок працьовитий, красивий і сильний, чесний та порядний. Його молодший брат Сава - людина слабкої волі, байдужа до господарства. Якщо до Михайла люди ставилися приязно, то Сава спілкувався лише з Рахірою. Все село знало її як пусту дівчину, що не цуралася навіть крадіжки. Втім, Сава, засліплений любов'ю, не хотів нікого слухати та під впливом Рахіри ставав із кожним днем гіршим. Єдине, що Сава робив із задоволенням - виходив у поле та стріляв зайців і горобців.

Отже, Михайло був єдиною надією батьків, лишалося тільки дочекатися, коли він відбуде службу в армії. Але одного ранку, коли Михайло перебував у відпустці, його знайшли вбитим у лісі.

Не важко здогадатися, що вбивця -- Сава, втім, прямих доказів цього немає. Можливо, такі докази можна було б знайти, але батько Сави, який першим здогадався, хто є вбивцею, знищує та замовчує всі докази. Підкорившись батьківському інстинкту, Івоніка та Марійка Федорчуки намагаються врятувати свого тепер уже єдиного сина.

Які ж мотиви спонукали Саву вбити свого рідного брата? Як і в біблійній Книзі Буття, головний мотив - це заздрість. Сава хотів за будь-яких умов одружитися з Рахірою. Батьки погрожували йому, що в такому випадку він не дістане землі. Виходило, що вся земля заможної родини Федорчуків належатиме Михайлові? Сава, хоча спочатку й був байдужим до землі та праці, відчув смак до господарства, поки Михайло перебував в армії. Він не хотів ані покинути злодійку Рахіру, ані лишитися без землі. До того ж, і Рахіра ставила свої умови: вийде за Саву, тільки якщо той буде мати землю.

Сава бачив лише один вихід - убити Михайла, свого рідного брата.