Нужно сделать схемы
1. Керівник групи попередив - у дорогу брати лише необхідне, бо зайве тільки заважатиме.

2. Робота закінчувалася, конструктори працювали натхненно і невтомно, і серце раділо, що праця не пропала марно

3. Визирнуло з-за гори сонце - потеплішало і звеселіли обличчя людей

4. Коли він торкався смичком струни - все на світі знакало, і залишалась тільки музика

Встреча с хорошей книгой для меня один из самых радостных, лучезарных праздников. «Книга — лучший друг человека». Эти слова мы повторяем часто, но они не меркнут от времени. Напротив, они всегда волнуют, всегда звучат по-новому и ласкают слух, как извечно ласкает слух звон студеного родника или мягкий шелест весенней первой листвы. Время не старит хорошую книгу. Оно придает ей небывалую красоту. Есть книги, которые живут тысячи лет. Они свежи, как юность, чисты, как детство.
(Вот тебе начало,дальше пишешь любимого поэта и расписываешь немного о нем и о его произведениях).

Людина все найдорожче увічнює у слові. З давніх-давен використовують слово не просто так, воно показує культуру народу уславлює націю. Подумати лише: із маленького слова народжується могутня мова. Безперечно, вона бере свій початок зі слова мати - найголовнішого й найріднішого в житті кожного. Для когось багатство - це гроші чи майно, для інших рідна мова. Ми повинні збагачувати мову ,плекати її ,як мати своє дитя. Недарма кажуть: пташок упізнають по піснях а людей по слову. Найкращий б дібратися до серця людини - сказати щось прекрасне. А образиш- не чекай у відповідь доброго слова. Адже слово не горобець- вилетить не спіймаєш. Треба берегти слово у великій українській мові, як наші діди та прадіди. А не любиш рідного слова ,святих звуків дитинства- не заслуговуєш на ім’я людини!