«іду з дитинства до тараса» в номінаціях: 1) краще декламування поезії «слухайте голос безсмертний тараса», 2) кращу ілюстрацію до твору з «кобзаря», 3) виготовлення ювілейного буклета, 4) кращий відгук на книжку про т.г.шевченка, 5) складання кращого кросворда «з якого вірша ці рядки? »?
для старшокласників турнір знавців життя і творчості т.г.шевченка «тарасове серце безмежне й широке», конкурс ерудитів «що ми знаємо про т.г.шевченка? », літературний діалог поколінь «не у минуле, а в майбутнє до тебе ми, тарасе, йдем» за участі батьків?
таке робили ми. не знаю чи вам сподобає
Объяснение:
Дружба… Якщо по-справжньому замислитися, то протягом життя вона проходить певні етапи еволюції, але робить це по-своєму: своєрідно, нетипово і, мабуть, трохи жорстоко.
У нашому житті є і постійно з’являються нові обличчя. Згадайте безліч “подруг” і “друзів” на вулиці, суцільну масу товаришів у дитячому садку і школі. Де б ти не був, куди б не потрапив, завжди знайдеш того, хто зможе носити цей титул – Друг.
Але роки йдуть. І поступово втрачається сліпа віра в кожного. Старші шкільні та студентські роки дозволяють розмежувати
помилкові припущення щодо альтруїзму і безмежної доброти багатьох з твого оточення. І день за днем, місяць за місяцем, рік за роком коло товаришів стає все менше. І вже в зрілому віці ти переконуєшся, що справжній друг перевіряється тільки часом. Незважаючи ні на що, він – частина тебе.
Сварки, негативні емоції, часткові непорозуміння можливі, адже життя і погляди у кожного різні. Але єдність духа замінити нічим. Це почуття ніколи не сплутати з фальшивкою.
Воно одне, тому ви разом.
На підставі цього можна сказати, що дружні узи, часом, пов’язують людей міцніше, ніж сімейно-родинні. Адже родичів не вибирають,
а друг приходить в твоє життя свідомо. І залишається їм, цілком підтримуючи тебе і в біді, і в радості. Без сумніву, підтримка у важких життєвих ситуаціях необхідна. І справжній друг завжди прийде на до Дуже часто біда не приходить одна. Чорна смуга в житті ніяк не хоче закінчуватися.
Приятелі втомилися від нескінченних утіх. І ось тут-то залишається він, вірна і віддана тобі людина, яка знаходиться поруч. Ні, не його жалість і розради потрібні тобі зараз, а підтримка і надання віри в свої сили. Тільки у справжнього друга знайдеться час, терпіння, мужність підтримати, не дати зламатися у важку хвилину.
Але в сучасному світі дуже важливо не втратити дружні почуття, перебуваючи поруч з успішною людиною. Мені здається, що в істинній дружбі немає місця почуттю заздрості, так само як і вищості. Щиро розділити радість з другом можуть тільки справжні друзі.
На жаль, випробування радістю – важча річ, ніж випробування бідою. При нещастях найчастіше мобілізується жалість і виникає бажання втішити, до А ось радість, на жаль, дуже часто народжує заздрість, тягнучу за собою негативні почуття. Людині дуже складно протистояти цьому.
Руйнується дружба, яка, здавалося б, нерозлийвода.
З іншого боку, успішність може породити перевагу. А дружба, по-моєму, не терпить поглядів зверху вниз. Чиста і щира, вона йде, якщо відчуває непомірну важливість. У дружбі дуже важливо йти назустріч один одному, дивлячись в одному напрямку.
Ніяка образа не повинна вбити паросток душевного єднання, який часто дуже крихкий і ранимий.
Все проходить… Але справжня дружба, перевірена роками, залишається, подолавши біди і радощі. Друг фізично може не бути поруч, але душа його завжди з тобою.
