Виділіть граматичні основи складних речень, поставте, де потрібно, розділові знаки.
1. Висока трава починає гнутись-хилитись поверх неї тільки гарячий вітер гуляє та сонце розсіва своє пекучо-іскристе проміння (Панас Мирний). 2. В’їхали в лісок. Тут було затишно і пахло смолою (М. Коцюбинський). 3. Хай вітер знамена колише й співають в садах солов’ї! (В. Сосюра) 4. Надіє! О хто тебе ніжно на грудях не грів і хто за тобою орлом не летів? (Олександр Олесь) 5. Який р і як легко дихати під високим небом Кавказу! (Т. Масенко) 6. Коли ж одчинили вікно, світло впало на ціле море напружених, схвильованих облич і крізь вікно в хату влетіла стоока тривога (М. Коцюбинський). 7. Часом у блакитній вишині пропливала біла хмара або пролітала пташина (А. Шиян). 8. Здавалося десь угорі відкрилася глибока бездонна дірка і звідти без упину хлюпали бурхливі холодні потоки (О. Донченко). 9. Брязкіт металу і гуркіт вибухів. І нескінченні кубометри переміщеної землі (О. Довженко). 10. Той не артист хто на сцені вміє грати лише самого себе і хто в усіх п’єсах завжди однаковий (П. Саксаганський). 11. Найкращою порою в Чорноморському заповіднику є рання весна коли сюди прибувають тисячні зграї птахів і повітря сповнюється невгамовним пташиним співом.12. День спадає і таємничий вечір рожевою млою тихо спускається з неба (Олександр Олесь). 13. Половина листя на вербах вже пожовкла але на тополях на осокорах лист зеленів ніби влітку (І. Нечуй-Левицький). 14. До самої хати підходить чималий сад і навіть тепер на морозі тут пахне влежаними яблуками (М. Стельмах). 15. Здається тиша навіки скувала бір і вже сумні тіні немов з нудьги затіяли свою довічну німу гру… (С. Васильченко). 16. Чи осінь чи зима чи в зелені діброва весни вітає дні чи літо славить птах усе мені шумить хода твоя шовкова і стан твій молодий пливе в моїх очах (В. Сосюра). 17. Сивизна лягла на скроні а в очах жива блакить (П. Воронько). 18. Зелена по пояс трава вкривала степи вихрилась і як море грала набіжить вітерець покотиться хвилею нахилить розіб’є її і вона зажовтіє заголубіє й зачервоніє квітками (О. Стороженко). 19. І стеляться обрії милі і вечір в ясній далині і карії очі і рученьки білі ночами насняться мені (А. Малишко). 20. Враз хмарка налине і тіні змішає і сутінь поплине мов сивий серпанок (Леся Українка).

Апостроф: Ім’я, в’яз, б’є, п’ять солов’ї, пам’ятник, мя’та, в’яжу, дев’ять, б’ють, в’юн, пір’я, черв’як.
П’ятниця, сім’я, дерев’яний, пам’ять, здоров’я, гороб’ятко, реп’ях, Дем’ян, Мар’янка, обов’язок.
Хлоп’ята, рум’яний, любов’ю, м’який, п’ята, п’явка, м’ясо, п’ятірка.

Подвоєння: Народження, плавання, веслування, прагнення, письменник, щоденник, подвоєння, піднебіння, підніжжя, донеччина, Німеччина, обговорення, південний, одруження, весілля.

М'який знак: Півень, рівень, вартість, кінь, кінець, прапорець, Ульянов, Мальвіна, Липень, альфа, день, маленький, Ольга, альбом, суть.

Слова іншомовного походження: інтерв'ю...

У кожної людини є найпам'ятніші, найдорожчі місця в житті. Для мене — це моя рідна домівка, мій дім, моя вулиця. Коли я була зовсім маленькою, мої батьки одержали квартиру в новому районі на вулиці Дружби Народів. Я вважаю, що ця назва символічна, адже саме дружба між людьми є запорукою найкращих почуттів: дружба перетікає в любов, без дружби немає вірності, з дружби починається людяність. 

Дванадцять років тому на місці кукурудзяного поля і колгоспних ферм «виріс» молодий житловий масив. Білі багатоповерхівки височіли над землею, ніби торкаючись хмар рогачами телеантен, і самі нагадували хмари. Я і мої ровесники зростали разом із цим районом, тут нам усе близьке і знайоме. 

Наша вулиця пряма і широка. Улітку тут багато зелені, адже на один бік припала лісосмуга, перетворена на затишну алею. З іншого, сонячного боку,— завжди багато квітів, проте і дерева за дванадцять років вже встигли підрости. Край вулиці виходить у поле. Із вікон верхніх поверхів відкривається чудовий краєвид — неосяжні зелені поля, які на початку літа золотяться соняшниковим сяйвом. Інший край вулиці впирається у широку автомобільну магістраль, за якою починаються приватні забудови. Хоча одноповерхові будиночки і претендують на оригінальність архітектури, я люблю багатоповерхівки. Особливо приємно дивитися на дев'ятиповерхівки з візерунками біля дахів — це будинки поліпшеного планування. Вони виділяються своєю оригінальністю. Вулиця дуже довга, а з обох її країв розташувалися «Універсами». їх спроектовано майже однаково, тому вулиця набуває своєрідного обрамлення. 

Для обслуговування жителів на території нашого мікрорайону заплановано необхідні громадські та державні заклади. Більшою мірою вони розташовуються на перших поверхах багатоповерхових будинків, за винятком хіба що магазинів і кафе. Кафе «Лотта» стало улюбленим місцем відпочинку молоді. А між будинками у затишних дворах розташувалися дитячі садочки та школи. В оточенні житлових будинків моя школа. 

Ця триповерхова споруда побудована так, що багато її вікон виходять у внутрішній дворик із клумбою посередині, на якій росте велика ялина. Перед центральним входом полум'яніють на клумбах квіти, а березова алея, яка веде до школи, створює затишок, підносить настрій. 

Я люблю свою вулицю будь-якої кори, але особливо восени. Це час, коли все залите золотом, яке перемежовується з багрянцем. 

Із вікна мого будинку добре простежується увесь мікрорайон, а легкий вітерець ранньої осені сповнює кімнату пахощами зів'ялого листя.