Твір «Осінній день» Минає літо, і разом з осінню до нас приходять похмурі дні. Блакитне небо повністю затягується сірими хмарами, так що й сонця не видно. Десь там, над хмарами, воно продовжує світити, та до нас на землю ледве пробивається його неяскраве світло. В осінній день усе навколо наче покрите легким сірим покривалом. Дерева, квіти, будинки - все має приглушений колір, фарби ніби меркнуть. Квіти закривають свої бутони. У таку погоду ніщо не відкидає тінь, тому і здається одноманітним. Сірий асфальт, сірі стіни, сіре небо. Часто в похмуру погоду псується настрій, з'являється легкий смуток. Та з іншого боку, похмурий осінній день сповнений і особливої краси, спокою та гармонії. Сонце не ріже очі, не блищить поверхня води. Все стримане й неяскраве. Якщо немає вітру та дощу, то гуляти в осінній день дуже приємно. Осінні вбрання дерев радують око та прикрашають пейзаж навколо. Не жарко, тому можна довго ходити по осінніх вулицях, не відчуваючи втоми. Головне, зберігати добрий та сонячний настрій в душі.
Довженко(Власна назва - прізвище)! Як багато сплелося(ненаголошена "е", перевірочне слово "заплЕтений") в цьому(буквосполучення -ьо-) слові, у звучному прізвищі(словникове слово) митця. Ми вимовляємо(закінчення -ємо, особова форма дієслова, 1 дієвідміна, теперішнього часу, множини) це прізвище, і перед нами постає на диво красива, струнка людина, ясноока(подвоєна -о-, збіг голосних у складному слові), кристально чиста і натхненна(продовжена "н", суфікс -енн-). Які він залишив по собі кінокадри(складне слово), новели(слово іншомовного походження), повісті і щоденники(подвоєна "н", збіг приголосних кореня і суфікса) – щирі сповіді власного серця!
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
