Так, символіка драматичного етюду «В дому роботи, в країні неволі» (1906) прозора. Перед нами панорама будівництва величезного храму в Єгипті (це – картина розбудови імперії). Серцевина твору – діалог двох рабів – єгиптянина й гебрея у хвилину перепочинку. Єгиптянин хоч і раб, але упривілейованіший – заляпаний фарбою, а не брудом, на гебрея дивиться зверхньо. Він також хотів би мати кращу їжу, більший спочинок, але самою будівлею захоплений, мріє всьому світові нав’язати свій ідеал – культ пірамід. Між ним, наглядачем, будівничим, тобто між усіма соціальними станами єгиптян, є духовна єдність, спільна мета.
надеюсь, что чем-то тебе) Удачи, мур :3
Чому людина прагне волі?
З давніх-давен український народ славився своїм волелюбством і прагненням до незалежності. Згадати хоча б Запорозьк Січ, яка до останніх днів свого існвання залишалася своєрідним острівцем волі українців.А слово"козак" в усі часи означало вільну людину і було антонімом до понять"кріпак", "раб","невільник".
Споконвіку люди прагнули волі.Бо бути незалежним, вільним- це чи не найбільше щастя.Хоча сьогодні ми це щастя недооцінюємо, не розуміємойого цінності.І це наша головна проблема.Нашею волею ми повинні завдячувати нашим предкам.Вони більше розмілися на подібній філософії, прагнули реалізаціїї своїх прав, душевих потягів, здійснення мрій, пов"язаних із вільним, незалежним життям.Вони не шкодючи життя боролися за вільне майбутнє дітей, своїх нащадкі.
Уже понад 10 років ми можемо пишатися своєю незалежністю, своєю самобутністю. Ми-молода нація своїй незалежності і суверенності, але така давня і слвана у своєму історичному походженні- стоїмо на шляху великих змін, перетворень, подальшого розвитку й самовдосконалення в різних напрямках.
Ми- українці, волелюбна нація.Добре жити у вільній країні, хоча завжди існуватиме низка чинників, які не даватимуть людині бути абсолютно вільною.Це кошти, робота, обов"язки... А тому прагнення людини до волі ніколи не згасне.
