Самодиктант по Укр мове .
На фото . Поставлю лучший ответ .

Сонце нещадно палить, залишаючи відблиски своїх гарячих променів у прохолоді швидкоплинної річки. Зелені трави буяють під їх теплом. 

 Верба схилилася до води,щоб окунути свої довгі зеленаві коси у воду. 

У зарослях очерету, в тіні, відпочивають та вичікують комах жаби. Гармонія всюди. Здається, ніхто ніколи не порушить недоторканність цього місця. 

Козача гора височіє над усією цією красою та доповнює пейзаж. Мабуть, нею раніше мандрували  козаки, але саме зараз вона велично відпочиває.

Як же тут гарно. Наша мальовнича країна багата такими мальовничими місцями, але, як і це, кожне з них - неповторне. 

Ліс узимку. Ви були в лісі, коли там панує зима? Не кожного року о такій порі ліс буває таким красивим, нині він незвичайний — чарівливий. Заходиш у це царство неземної краси й опиняєшся в полоні дивовижних вражень, коли навіть слова сказати не можеш голосно, аби не сполохати якогось дива. Он дерева набрали на своє гілля стільки пухнастого снігу, що здається не витримають дрібненькі галузки, і зрине вниз білий водоспад. Усі дерева, кущі стоять припорошені сніжинками, ніби готуючись до якогось балу. Хочеться розмовляти пошепки. Та снігурі зовсім на це не зважають, їм приємно перелітати з гілки на гілку й струшувати сніг. Білочки теж вискакують на прогулянку, щоб розвеселити себе й довколишніх птахів, які відразу злітають, якщо десь осиплеться сніг. І ліс наповнюється поодинокими звуками, такими ніжними й неповторними, ніби сама природа щось шепоче. Десь пташка обізветься, десь сніг, сиплючись до підніжжя дерев. Так приємно стояти й слухати ліс.

Моя руканікому і ніколи ні кривди, ні біди не принесе (повторювальний сполучник ні). Грав Музикант про сонце в блакитному небі, про біленьку хмаринку, про сіреньку пташку-жайворонка і про щасливі дитячі очі (однорідні додатки, поєднані інтонацією). Чи то жарт напівзабутий, чи одна із небилиць - Тільки чув я, ніби Лютий Довгий-довгий був колись(повторювальна частка чи). Він у шапці-невидимці Мандрував собі щодня по дорозі, по стежинці, по заметах навмання (однорідні обставини місця). Народність і патріотизм, гуманізм і правдолюбство, краса і велич поезії Шевченка глибоко увійшли в наше сьогоднішнє життя, в культуру, мистецтво та літературу (однорідні підмети; однорідні додатки). Теє слово всім давало то розвагу, то пораду (повторювальний сполучник то). Як не любить той край, що дав тобі і силу, і гострий зір очей, і розум молодий, і далі, що  тоюі красу одкрили, і моря   голубий розгойданий прибій (повторювальний споучник і). Над далекими горбами небо ніби зливалось з землею, вкритою товстим, білим, сніговим шаром (однорідні означення). Лукаш слухав, і мріяв, і складав ту незнану синьозору пісню (повторювальний сполучник і).