Много кто из моих одноклассников живет в нашем доме. Вечерами мы собираемся во дворе, вспоминаем день, приколы на уроках, играем в футбол, бадминтон - вообще, сколько еще развлечений можно найти, когда не хочется идти домой. Однажды Юлька (она сидит за первой партой, почти отличница) рассказала, что ее отец возвращается из-за границы, куда ездил по делам своего предприятия, и привез среди разных подарков диски с записями популярных на Западе музыкальных групп. Много кто из нас хотел послушать диски. Юлька предложила устроить своеобразный конкурс: диск получит тот, кто по дороге к школе расскажет что-то интересное, что привлечет ее внимание. Ее предложение нас не удивило: нам задали написать произведение на тему «Мой путь к школе».
Осінь. Різнобарвна, розмаїта. Спочатку вона пишна, золота й сонячна, а потім сумна, дощова, холодна. Восени красиво. Листя на деревах постійно змінює колір, а згодом і зовсім опадає на землю, вистилаючи її м’яким килимом.
У середині осені з’являється чарівний острівець тепла й сонячної погоди, який називається бабиним літом. Його особлива прикраса - сріблясте тонке мереживо павутини, що блищить у кожному кутку.
Всюди цвітуть яскраві осінні квіти - айстри, жоржини, хризантеми. Після дощу в лісі багато грибів. На кущах спіють ягоди. У садах теж пора урожаю - стиглі яблука, груші, горіхи, виноград. Це так чудово - зірвати налите яблуко одразу з гілки! Воно солодке і пахуче, дуже смачне.
Осінь часто непогожа. За густими хмарами ховається небо, йде дощ – то дрібний, що настирливо накрапає, то сильний, холодний, що може йти без зупинки цілий день, а то й кілька днів поспіль.
Буйство кольорів змінюється прозорістю та сірістю в кінці осені. Тільки ясне синє небо не втрачає своєї яскравості. Збирають урожай в полях, садах, городах. Потім прибирають сухе листя у дворах і на вулицях. Голими стоять дерева, часто дме сильний вітер, йде дощ. Холоднішає. Люди все більше поспішають сховатися в будинках і квартирах. З прощальними криками відлітають у вирій птахи. Відчувається, що скоро настане зима.
