Синтаксичний розбір складних речень

1.Тепер Андрійко, пильно розглядаючи місцевість, думає про маму.
2.Хто серця чистого добро плугами кривди переоре?
3.Із садочка красно пахощами віє.
4.Коли почую твій співучий голос і легкий сміх навколо забринить, мені
здається: серед поля колос гойдається і пташка десь дзвенить.

У кожної людини є своє щастя . Хтось хоче мати другу половинку , хтось багато грошей , а хтось мати здоров'я . Взагалі в нашому житті кожен хоче бути щасливий , але не всі люди роблять благо для свого щастя . На мою думку , щастя не може бути матеріальним . Я вважаю за щастя , посмішку моєї мами та тата . За щастя також я вважаю коли допомагаю своїй молодшій сестрі з уроками. Я люблю дивитися на свою бабусю і дідуся , коли я їм допомагаю по господарству , адже цим роблю їх щасливими .В мене є найкращий друг . Ми одне одному допомагаємо . Я часто ходжу до нього в гості , він становиться дуже щасливим коли я приходжу до нього . Я намагаюся зберігати нашу дружбу , незважаючи на сварки . Я дуже щасливий , що ми дружемо вже п'ять років. Ось таке в мене зіткане щастя .

При словозміні та словотворенні (при відмінюванні слів і утворенні нових) відбувається:

1. Чергування приголосних г, к, х з ж, ч, ш: у кличній формі: юнак — юначе, козак — козаче, друг — друже, луг — луже;

у дієслівних формах: кликати — кличу, берегти — бережу, колихати — колишу, ткати — тчу;

в іменникових формах: вухо — вушей, око — очей; при творенні слів: рука — ручка, нога — ніжка, кни­га — книжка, друг — дружба, знак — значок, міх — мі­шок, берег — побережжя, всякий — всячина, рука — руш­ник, жінка — жіночий, пісок — піщаний, запах — запаш­ний, пастух — пастушка, Ольга — Ольжин, сміх — сміш­ний — смішити, рух — рушати, ворог — ворожий, гна­ти — жену, тітка — тітчин.