Я думаю, що кожна людина за своє життя прочитала хоч кілька книг. А навіщо,
з якою метою ми їх читаємо? Для того, щоб просто зайняти вільний час,
розважитися, помріяти? Чи для того, щоб дізнатися щось нове, навчитися чогось,
розвинути свої здібності? Звичайно, і для того, і для іншого. Тож, якщо книга
здатна чогось навчити, можливо, вона може і чиєсь життя змінити?
Я вважаю, що може. Наприклад, математики, фізики, хіміки та й інші учені
відкривають нові закони, спираючись на попередні. Не знаючи минулого, ми не
здатні творити майбутнє. А досвід попередніх поколінь і міститься у книгах -
неоціненних скарбах кожного народу. Звичайно, ми можемо передати свої знання
при усному мовленні. Але, чи будемо ми певні, що ця інформація передаватиметься
і наступним поколінням? Ні, вона може змінитися, втративши сенс, початковий
зміст, або й просто забутися. А коли наші думки відображені на папері, то
набагато більше шансів донести це нащадкам, а тим більше, якщо це - книга,
видана в багатьох екземплярах.
Гадаю, в сиву давнину книги почали створювати саме для того, щоб змінити
життя людей, що прочитають їх, на краще. Напевно, багато хто чув про книгу
Аллена Карра "Легкий б покинути палити". Думаю, численна
кількість курців прочитала її. Довелося з нею ознайомитися і моєму дядечкові. І
не дарма: після багатьох років куріння і кількох невдалих спроб кинути, йому
все-таки вдалося позбутися цієї згубної звички. Але я переконана, що далеко не
кожен після читання зміг розпрощатися з улюбленою сигаретою. Чому? Тому що
книгу брав не з великим бажанням припинити псувати своє здоров'я, а просто так,
для цікавості: "А раптом вийде?"
Отже, книга здатна змінити життя. Головне: хотіти цього!
Объяснение:
Взимку на галявині.
Лісова галявина. Одиноко стоїть берізка. Над берізкою віє вітер. Він розчісує її коси. Сьогодні він сердитий, пронизливий і дуже колючий. Голі гілки мріють про листочки. Береза невесела. ЇЇ огортає зимовий сон.
На галявині весною.
Лісова галявина. Одиноко стоїть берізка. Над берізкою віє вітер. Він розчісує її коси. Шепоче ніжну мелодію. Довгі віти шелестять зеленими листочками. Вітер теплий і лагідний.
На галявині восени.
Лісова галявина. Одиноко стоїть берізка. Над берізкою віє вітер. Він розчісує її коси. Золотисті гілки сумні та зажурені. Адже його холодний і різкий подих нагадує про осінь.
