Повідомити - повідомлений; попередити - попереджений; посилити - посилений; напоїти - напоїний; одягнути - одягнений; замкнути - замкнений; молоти - мелений; зібрати - зібраний; засекретити - засекретчений; затримати - затриманий; рубати - рубаний; представити - представлений; зупинити - зупинений; відпросити - від ; окреслити - окреслений; натягнути - натягнений; погризти - погризений; запрягти - запряжений; принести - принесений; подолати - подоланий; обставити - обставлений; захистити - захищений.
Объяснение:
В багатьох словах ми поставили в кінці дієприкметника -ний, тому, що знаємо, що пасивний дієприкметник виконує роль іншого предмета. І є ще різне слово, наприклад: молоти - мелений. Ми його змінили повністю і вставили теж в кінці дієприкметника -ний.
Знову вечір… Я сиджу на підвіконні й прислухаюсь до гуркоту краплин дощу. Переплітаючись із дивовижною
музикою нічного міста, він створює абсолютно нову - неповторну мелодію. Ви колись прислухались до звучання
вечірнього міста? Гуркіт машин, спів вітру, гул,що доноситься з заповнених вулиць, сміх і плач дітей на
майданчиках, й навіть тихий стукіт закоханих сердець – усе це мелодія життя, мелодія сплетінь долі.
Усе навколо неначе поєднання звуків, які з`єднані самою долею. Тут невеличкі етюди на одну ніч, та об`ємні
сонати довжиною в ціле життя. Кожен витвір цієї музичної поезії існує в своєму ритмі. Усі вони, так чи інакше,
об`єднуються величезним виром почуттів.
Цей вир захоплює нас з головою, створює безкінечність гармоній...
В такі моменти відчуваєш себе невимовно малим – крихітною ноткою цієї невпинної музики… Проте, кожен звук
- важлива складова мелодії, якщо забрати з твору хоч одну нотку або додати зайву усе звучання зміниться…
Кожне слово вимовлене нами, рух й навіть подих це невеличка нотка, проте вслухаючись у те, як краплі води
відбиваються від скла, я розумію, що у шепоті дощу подекуди більше змісту ніж у всіх наших словах.
Лишень прислухайтесь, скільки ще не повіданих історій приховують його краплинки, скільки давно не граних
мелодій він знає, саме в ньому приховані безліч емоцій.
Варто лише заплющити очі й поринути у його проникливу музику, пустити її у найпотаємніші закутки душі, й
може тоді,хоч на хвильку, нам вдасться осягнути глибину того, що називають долею.
І ось я, сидячи за книжкою й вдихаючи аромат свіжої кави, ненароком задумуюсь кому ж під силу зіграти цей
величезний твір під назвою «Світ», проте не маю жодних сумнівів, Цей Композитор найвеличніший.
