Відокремлені члени речення
1. Невідокремлене означення вжито в реченні (розділові знаки пропущено)
А Викупаний дощем вклоняється землі колос.
Б Колос викупаний дощем вклоняється землі.
В Викупаний дощем колос вклоняється землі.
Г Дощем викупаний землі вклоняється колос.
Д Вклоняється землі колос викупаний дощем.
2. Відокремлену прикладку вжито в реченні (розділові знаки пропущено)
А Великих вершин досягають на жаль не тільки орли.
Б Море натомлене штормом здається безсилим.
В Над горами стояла ніч світла чиста прозора.
Г Десь там на іскристій рівнині не спить у заметах село.
Д Час великий диригент перегортає ноти на пюпітрі.
3. Відокремлений додаток ужито в реченні (розділові знаки пропущено)
А Осінь найкраща пора пахла яблуками.
Б Усі прийшли на заняття за винятком двох чергових.
В У кімнату ллється повітря напоєне пахощами літнього саду.
Г Усю зиму підіймалися води Дніпра заливаючи плавні озера.
4. Відокремлену обставину вжито в реченні (розділові знаки пропущено)
А Не оравши й не сіявши не будеш хліба їсти.
Б Овіяна степовими вітрами стоїть на березі лиману хатина
В Не чути ніякого голосу крім вівчарської трембіти на далекій полонині.
Г О земле втрачена явися!
5. Невідокремлену обставину вжито в реченні (розділові знаки пропущено)
А Стоять налиті сонцем дні.
Б Не знаючи броду не лізь у воду.
В Співають ідучи дівчата.
Г По дворах навантажені всяким збіжжям стоять вози готові в дорогу.

6. З’ясуйте, який відокремлений член речення є в кожному прикладі.
Відокремлений член речення
1 означення
2 обставина
3 прикладка
4 додаток
Приклад
А Бо коли, закохані в минуле, прокуняєм свій великий час, наша лінь ніколи не розлучить.
Б Буду, мамо горда і вродлива, з тебе дивуватися повік.
В Там, у степу, схрестилися дороги, немов у герці дикому мечі.
Г Не шкодуй добра мені, людині, щастя не жалій моїм літам.
Д Чи винні ми щось комусь у житті, окрім наших батьків?

ьне; спонукальне;

2.Охарактеризовуємо речення по емоційному забарвленню (інтонації): окличне; неокличне; 3.Знаходимо граматичну основу і робимо висновок, просте речення чи складне. Якщо в реченні одна граматична основа, воно просте, якщо дві і більше – складне. 4.Визначаємо двоскладне або односкладне речення. Якщо в реченні немає підмета чи присудка – це значить, що воно односкладне або неповне двоскладне.

В односкладних реченнях другого головного члена немає – це означає, що в ньому дії очевидні, не важливі або не існують. 5.Дивимося на наявність другорядних членів речення і визначаємо поширене чи не поширене речення.

6.Підкреслюємо другорядні члени речення (група підмета, група присудка).

Визначаємо тип речення за метою висловлювання: розповідне; питальне; спонукальне;

2.Охарактеризовуємо речення по емоційному забарвленню (інтонації): окличне; неокличне; 3.Знаходимо граматичну основу і робимо висновок, просте речення чи складне. Якщо в реченні одна граматична основа, воно просте, якщо дві і більше – складне. 4.Визначаємо двоскладне або односкладне речення. Якщо в реченні немає підмета чи присудка – це значить, що воно односкладне або неповне двоскладне.

В односкладних реченнях другого головного члена немає – це означає, що в ньому дії очевидні, не важливі або не існують. 5.Дивимося на наявність другорядних членів речення і визначаємо поширене чи не поширене речення.

6.Підкреслюємо другорядні члени речення (група підмета, група присудка).

-Привіт друже. То, що як пройшла перша практика?(Олег)

-О привіт! Все пройшло на найліпшому рівні повернувся на посаді "Кадета"(Міша)

-Ого класно.(Олег)

-Ну а в тебе як? Усе в порядку?(Міша)

-Так усе в порядку завтра якраз іду на другу пару(Олег)

-Хах класно. Ну а як пройшла перша пара у тебе?(Міша)

-Погано. Я мало незавалив першу пару.(Олег)

-А, що сталося?(Міша)

-Томущо я не підготувався до неї.(Олег)

-Шкода, але я бажаю тобі удачі в наступній парі.(Міша)

-Дякую. Ну гаразд і я тобі бажаю удачі! Ще зустрінемося.(Олег)

-Ага бувай.(Міша)