Я живу майже в центрі міста. Правда, це не центр, яким його вважає більшість жителів, але дійсно географічний центр — так каже мій тато. І в цьому самому географічному центрі розташований наш невеликий будиночок із садом, таким само старим, як будинок. Усе в саду, як належить: дві яблуні, два вишневих дерева, одна груша, дві сливи і... одна величезна стара береза. Я не пам'ятаю жодного року, щоб хто-небудь із дорослих не заводив би розмови про те, що час її спиляти, зрубати тощо. І щоразу хтось із родини обов'язково заперечував, причому дуже гаряче. Коли я був зовсім маленький, то майже не звертав уваги на ці суперечки. Нарешті поцікавився: у чому ж річ? І бабуся розповіла мені історію "нефруктового" дерева в нашому саду. Виявляється, що майже весь рід наш починався з цієї берези. Ще прадід із прабабусею, будуючи дім, посадили три берези, що піднімалися так швидко, росли так красиво, що всі сусіди заздрили хазяям, хоча ще навіть жодного яблучка в саду не виросло. А під час війни дві берези загинули, обидві були поранені осколками снарядів, що неподалік розірвалися. Наша родина дуже переживала, тому що усі звикли вважати ці три берези символом благополуччя і щастя всіх, хто мешкав в цьому будинку. І ставилися особливо уважно до єдиної ще дуже красивої берези, яка залишилася. Але роки йшли, не стало моїх прадідів, постаріли бабуся з дідусем, і, на жаль, постаріла береза: почали всихати гілки, зараз вона виглядає якоюсь літньою і вже не прикрашає сад і двір. Але розстатися з березою поки що ми не наважуємося: раптом із нею піде все добре і гарне, що є в нашій родині.
Відповідь:
На землі здавна були три духовно важливі місця. Це Ватикан у Римі, Мекка у країнах ісламу та Києво-Печерська лавра в Україні. Вона є найвагомішою пам’яткою історії культурного та духовного розвитку нашого народу в усі часи.
Києво-Печерська лавра була заснована близько тисячі років тому. Заснували святиню два православні монахи, які вирішили відмовитися від спілкування із зовнішнім світом та вирили печери для того щоб, жити в них та молитися Богу. Згодом ці печери перетворилися на великий монастир. Назва "Печерська" походить від слова "печери", які були знайдені на цій території і в яких селилися перші монахи. Лавра - це почесну назву, що давалося дуже великим і значним монастирям.
Монастир ставав все могутнішим і мав велике значення у релігійному житті слов’янського народу. Згодом монахи почали будувати різні релігійні споруди, які перетворилися на комплекс із багатьма храмами. Архітектурний комплекс монастиря і сьогодні справляє грандіозне враження.
Києво-Печерська лавра відіграла значну роль в об’єднанні східнослов’янських земель, будучи духовним, соціальним, культурним і просвітницьким центром користувалася заслуженою славою не тільки на Русі, а й Польщі, Вірменії, Візантії, Болгарії та інших країнах.
На території сучасної лаври знаходиться п’ять музеїв: музей історичних коштовностей – один із найпрогресивніших музеїв в Україні та світі; один з найбільших у країні художніх музеїв народного декоративного мистецтва; державна історична бібліотека; музей книги та друкарства та державний музей театрального, музичного та кіномистецтва.
Отже, Києво-Печерська лавра – одна з найбільш православних святинь України та світу. З 1990 року лавра входить до Списку світової спадщини ЮНЕСКО. Комплекс старовинних монастирів та музеїв приймає тисячі відвідувачів щороку. Тому нам потрібно берегти найдорожчий скарб українського народу.
